Екс-лісник, депутат, зять сільського голови. У мережі оприлюднено версію чоловіка, що катував коня на Рахівщині

Днями всю Україну облетіла тривожна новина про черговий випадок знущання над твариною.

Світлини понівеченого тіла коня викликали шок, подив та співчуття. Каштан – жертва тирана з Рахівщини, якого чоловік вирішив провчити за те, що несвідома тварина пішла пастися на його наділ. Шкіра коня уся в ранах, око запухле, сам він ледве ходить. Господар радіє лише з того, що вижив, але говорить про улюбленця зі сльозами на очах. У нього тремтить голос, коли пригадує страшну подію, що трапилася 6 червня.

За інформацією Закарпатської поліції, о 20 годині вечора до правоохоронців надійшло повідомлення від жителя села Чорна Тиса, який повідомив, що односелець тягав його коня по асфальту, прив’язавши до свого УАЗика. Внаслідок знущання тварина зазнала значних ушкоджень.

Щодо самого інциденту, то з’ясувалося, що Каштан зайшов на територію, яка належить колишньому ліснику, 64-річному депутату сільської ради, який зараз перебуває на пенсії. Більше того, як зазначено у коментарях, до розміщеної у соцмережах світлини Каштана, «сільський голова с. Чорна Тиса є зятем Василя Васильовича (дружина сільського голови – його рідна сестра)».

Крім того один з коментаторів до допису на сторінці спільноти Чорнотисянський Рідний Край виклав свідчення самого винуватця інциденту:

Я вам додам для ознайомлення його пояснення може це вам дасть розгорнуту відповідь.

“По даному інциденту пояснюю наступне.

Дуже прикро, що користувач Чорнотисянський рідний край (один із засновників даної громадської організації того року пяним їхавши з весілля збив чоловіка машиною насмерть, і не поніс ніякого покарання) , а з мене зробили ката і злочинця, не дочекавшись висновків правоохоронних органів і ветеринарної служби.

Своїм дописом у мережі фейсбук організували публічну травлю мене як громадянина, і навіть доходить до публічних погроз мені та моїй сімї.

Де пише, що я «зловив свійську тварину “коня”, яка паслась по вздовж берега річки зі сторони ліс-фонду», але цей Кінь, який належить громадянину Попюку Юрію по факту випасався на моєму сінокосі, яким я користуюся вже багато років як працівник лісової охорони, даний сінокіс я постійно удобряю, очищую від чагарників та кошу там сіно, так як іншої землі, крім присадибної ділянки поблизу не маю. Я неодноразово виганяв звідти коней, які пасуться, і неодноразово робив зауваження власнику коня Попюку Юрію та власникам інших коней, нехай свою худобу пасуть кожен в своєму городі бо іншому місці .

Вчора, перш ніж вигнати коня з мого сінокосу, я зустрів по вул.Б,хмельницького Попюка Юрія і сказав йому, нехай піде вигнати коня і забере собі додому. Він сказав що то не є його кінь, тож я вирішив привести коня додому і дочекатися його власника щоб з ним поговорити, якихось ушкоджень тварині я не мав наміру чинити. І Близько 19,00 год. вчора вечором, я припнув коня до свого автомобіля і вів його додому. Початок дороги від сінокосу не є асфальтований, а десь приблизно 0,5 км грунтової дороги, якщо би я тягнув тварину по землі за автомобілем, так як пишуть в дописі ЧОРНОТИСЯНСЬКИЙ РІДНИЙ КРАЙ, то вона би явно не отримала лише легкі тілесні ушкодження! (копію акту огляду тварини ветеринаром додаю).

Дана подія відбувалася в дуже людному місці, в такий час коли всі якраз ідуть додому з роботи, і я маю купу свідків-місцевих жителів, які бачили, що кінь ішов привязаний на мотузці, а не я його тягнув за автомобілем лежачи по землі, я їхав на пониженій передачі і на дуже малій швидкості, можете опитати свідків, хоча це зробила поліція. Коли я виїхав на асфальт, то побачив, що кінь спіткнувся і впав, я зупинився, його відвязав і кінь втік. Пяний я не був, так як за приблизно через годину після інциденту я спілкувався з представниками поліції, їх запитайте, був я пяний чи ні, крім того, до мене додому перед тим як приїхала поліція, з погрозами приходила дружина Попюка Юрія Тетяна та його сестра Попюк Одарка і вони теж бачили що я був в тверезому стані.
Я за свої 64 роки таких випадків в житті ще не мав, більше 40 років пропрацював в лісовій охороні, а мене тут хочуть ледь не четвертувати. Я за свій вчинок готовий відповісти перед законом, як громадянин. Перед дружиною власника тварини я вчора вибачився. В своєму селі живу все життя, проблем із законом не маю, попитайте людей, я не пишіть що я психічно хворий. За публічні образи також буду звертатися із заявою до відповідних органів.” – йдеться у дописі.

zakarpatpost.net