Закарпатець розповів, як мачуха хоче його спокусити
Мій батько розлучився з матір’ю 10 років тому. На той час у мене була двохрічна сестричка Наталка. Мені було 8 років. Батько мене дуже любив. Мабуть, ще й тому, що я дуже на нього схожий. Тому батьки після розлучення поділилися не тільки майном, а й дітьми. Наталочка залишилася з мамою. А мене виховував тато, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
З мамою я бачився часто. Але справді це було розумне рішення. Бо ми з батьком серцем прикипіли одне до одного. Деколи коли він їхав у відрядження і наймав мені няню. Але деколи брав мене із собою. Це були найкращі мої часи. Тато залюбки показував мені чужі міста, парки та музеї. І не відмовляв мені у різних розвагах.
Скільки себе пам’ятаю, батько завжди був дуже заможною людиною. У нашому красивому та великому домі ніколи нічого не бракувало. Не бракувало татові і уваги жінок. Вони просто увивалися біля нього. Але жодного разу батько не погодився на шлюб. Усі ці стосунки були поверховими.
З часу розлучення минуло вже 18 літ. А зараз татові 53 роки. Я думаю, що саме зараз він зробив найбільшу помилку в своєму житті. А може він просто закохався. Але одружився він із двадцятидвохрічної Іриною. Тобто його, дружина молодша навіть від мене.
Спочатку вона жартівливо вдавала із себе таку собі турботлива матінку. Я так само жартома сприймати таку гру. Але тільки для того, щоб підтримати тата. Бо знав, що він хоче, щоб у нашій хаті панували мир та любов. Та чи знав він, бідний, про яку жто любов зараз йдеться?
Ірина мені із самого початку не подобалася. Вона дуже ретельно знала обдумувати кожну свою посмішку, кожне своє ласкаве слово.
Я якраз хотів одружуватися на Олі. Це була моя любов ще зі шкільних років. Ірина була категорично проти мого шлюбу. Хоч все це було й смішно, адже яке вона мала право втручатися в моє життя? Досить було й того, що вона втрутилася в життя батька. Батько був засліплений коханням і не бачив очевидних речей.
Здавалося, що вона переймається справами тата. Ходила на всілякі збори, їздила з ним у справах. А насправді дбала про себе – придивлялися до його компаньйонів. Зважувала, чи є серед них ще якісь потенційні наречені для неї. Один з них навіть відверто мені про це сказав. Не тому, що хотів похвалитися. А навпаки – прагнув застерегти мого тата. Але навіть цього батько чути не хотів. Бо він все ще вірив Ірині.
Одного разу Ірина прийшла до мене у звабливі нічній і кинулася мене цілувати. Я намагався відчепися від неї. Але вона хотіла домогтися свого.
На цей час якраз до кімнати увійшов батько. Я зрозумів, що ця сцена була розіграно саме для нього. Тому що Ірина раптом стала мене дряпати, гамселити кулаками. Ніби це я хочу її зґвалтувати.
Батько розлючено на мене подивився. І сказав, щоб я забрався геть. Я намагався щось йому пояснити. Але від моїх слів батько ставав ще лютішим. Тому не залишалося нічого, як зібрати свої речі і піти геть.
Я вже десятки разів намагався відверто поговорити з батьком. Але бачу, що наше відчуження тільки зростає. Батько не вірить жодному моєму слову. Називає мене негідником. А найстрашніше, що в його очах, коли він промовляє ці слова, я бачу не ненависть, а лиш великий біль. Він вважає мене зрадником.
– Тату, тату, і як ти міг повірити якійсь звичайній шльондрі? – якось у розпачі вигукнув я.
Але у відповідь отримав тільки ляпас.
Я бачу, який він самотній. А ще розумію, у якій великий небезпеці він опинився. Адже Ірина насправді є його ворогом. І тільки чекає, щоб його зламати.
Не знаю, що ж я з цим усім маю робити. Боротися буду все одно до останнього. Ні, не себе, а за тата. А може мені ще й у цьому поталанить. І Ірина знайде собі новий об’єкт, застосовуючи свої підлі методи. Хоча я уявляю, що це завдасть величезної рани моєму батькові. Але, мабуть, він просто змушений пройти через цей біль, щоб нарешті очиститися від усього зайвого і наважитися жити далі.
Василь КАДАР, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
