У куток та ще й ляпаса! Закарпатський психолог розповіла, як не можна карати дітей
Усі діти різні, тому й покарання індивідуальні. Одній дитині достатньо лагідно зробити зауваження — і вона припинить бешкетувати, іншій потрібен лише погляд — і вона відразу заспокоюється.
Є такі діти, яким хоч 20 разів роби зауваження, вони не зрозуміють, адже до них слід застосовувати інший підхід. Які покарання потрібні неспокійним дітям, аби вони втихомирилися зрештою?
- Покарання не має бути суворим і тривалим. Достатньо посидіти на стільці або постояти в кутку, залежно від віку дитини у 3 роки — 3 хв, у 6 років — 6 хв. Його слід застосовувати відразу за неслухняністю. Потрібно встановити безумовні правила, лише за їхнє порушення потрібно карати.
- Покарання фізичне не припустиме. Хоча кожні батьки роблять свої висновки самостійно, зважаючи на свого малюка і на те, коли почалося безпосереднє виховання. Дехто вважає, що існують ситуації, за які потрібно нашльопати. Наприклад, малюк або підліток образив, вдарив стареньку бабусю або дівчину, вжив лайливе слово на адресу матері — такі речі потрібно присікти відразу. Якщо до такого дійшло, батьки багато упустили у вихованні, але завжди можна надолужити. Після подібного покарання слід пояснити, чому батьки так вчинили. І додати в стосунки щирі бесіди, можна звернутися до спеціаліста. В інших випадках фізичного покарання необхідно уникати, адже, за словами психологів, якщо постійно виховувати ременем, дитина може усвідомити, що бити — це норма. Такі діти б’ють усіх навколо, а коли виростають, можуть проявляти агресію вже у своїй родині. Чоловіки б’ють жінок, жінки — своїх дітей та навіть кидаються з кулаками на свекруху, сестру та матір.
- Покарання не повинно бути приниженням чи висміюванням. «Завинив — іди тепер туалет митимеш!» — подібні зауваження лише погіршать стосунки із сином чи донькою. Не можна говорити і щось подібне з іронією: «Та Дмитро сьогодні герой був, тепер стоїть у кутку! Ну, як тобі подобається? Може, заночуєш там? Тобі ковдру принести?»
Усі покарання, зауваження потрібно робити спокійно та без усіляких знущань. Пояснити можна все, інше діло не завжди у батьків вистачає на це терпіння. Звідки тоді воно у дитини візьметься? Адже син чи донька перш за все є дитиною. Не варто про це забувати. Виховуйте дитину за принципами гармонійного розвитку, тоді жодні покарання не знадобляться.
Ольга Чепур