Дитина матюкається, вживає алкоголь, палить. Що робити? Порада закарпатського психолога
Хто з батьків не відчуває розпачу, коли на його дитину направлена загальна увага, і той в самий непідходящий момент починає судомно гризти нігті або запускає палець до носа?
Важливо допомогти сину або доньці позбутися від шкідливих звичок.
Дорослі неідеальні. Дівчата часто давлять неіснуючі прищі, вишукують будь-яку нерівність на шкірі. Солідні чоловіки під час перемовин роздирають до крові заусениці навколо пальців. А до небезпечних звичок слід віднести паління, постійний мат, об’їдання або алкоголізм. На думку психологів, дорослі проблеми беруть початок в дитячих неврозах. Саме так фахівці називають нав’язливі повторювальні дії і стани. Тому не слід залишати без уваги виниклі у малюка шкідливі звички.
Перед тим як сварити дитину за те, що той гризе нігті або жує волосся, розберіться в причинах такої поведінки.
- Позбавлення якої-небудь переваги. Перехідні моменти бувають в кожній сім’ї, коли малюк позбавляється якось ритуалу. Наприклад, засинати, а то й спати в батьківському ліжку. Якщо нічого не з’явиться в замін – улюбленої м’якої іграшки, з якою можна спати в обнімку, – дитина починає плакати, позбавившись звичного задоволення. А щоб заспокоїти саму себе, смокче палець або кутик наволочки.
- Зменшення батьківської уваги. Наприклад, коли малюк дорослішає, і батьки вважають, що можуть залишити його одного на тривалий час. Або коли мама виходить на роботу, а дитина залишається без неї. В деяких сім’ях сина свідомо відучують від рук та поцілунків, щоб «не ізнежити».
- Занадто вимогливі батьки. Чадо весь час. Боїться зробити щось не так, живе під домокливим мечем покарання. Тривожні стани провокують звернення дитини до само заспокійливих дій.
- Стресова ситуація. Це може бути будь-яка дія, яка сильно змінює звичний світ дитини. Похід у яслі, переїзд на нову квартиру, батько пішов з сім’ї, поява нового батька.
- Сум. Якщо дитина сама не в змозі себе зайняти, а дорослі їм не займаються. Іноді коли довго не з’являється нових іграшок, немає друзів у дворі або в садочку.
Якщо шкідлива звичка вже сформувалася і дитина стабільно повторює одну й ту саму дію, важливо не закріпити цю звичку, не фіксувати на ній увагу. Зазвичай до такого ефекту призводить бажання батьків по швидше позбавити малюка від ганьбливих шаблонів поведінки.
Тому ні в якому разі не можна в момент «злочину» кричати на дитину і бити його по пальцях, які ковиряються в носі, пупку, в роті, крутять волосся. Не варто читати довгу та нудну лекцію на тему шкідливих звичок, лякати тим, що відваляться волосся, не виростуть нігті і таке інше. Окрім того, такі радикальні способи можуть викликати невроз або тік, який неможливо зупинити на прохання дорослого або силою волі, та доведеться звернутися до дитячого невролога та психолога.
Якщо ситуація не критична можна з корегувати її самостійно. Але ви повинні розуміти, що за один день від шкідливої звички не позбавитися. Тому поспостерігайте за малюком, коли в нього трапляються нав’язливі дії: перед сном, в момент перегляду телевізора, перед походом в дитячий садочок. Проаналізуйте ситуацію. Що являється для дитини спусковим механізмом? Якщо проблема дає про себе знати перед сном, значить, приділіть дитині більше часу ввечері, почитайте казку, поспілкуйтесь про життя. Якщо перед садочком, поговоріть з вихователем, можливо хтось ображає дитину в садочку? Перед телевізором? Значить, обмежте перегляд передач та контролюйте сюжети, які дивиться син чи донька.
Дуже добре домовитися з дитиною про те, щоб боротися
проблемою разом. Можна намалювати її у вигляді монстра та перемогти його. Можна позначати в календарі дні спеціальною позначкою, коли малюку вдалося обійтися без звичних дій. Придумайте тільки вам двоїм відомий сигнал або знак, по якому малюк зрозуміє, що він забувся та дав звичці знову взяти над собою гору. Перетворіть боротьбу з проблемою у гру, і результат не примусить себе чекати. При цьому передивіться розклад малюка, час його активних ігор та занять, відпочинку, щоб запобігти як перевантаження , так і безцінного ходіння по хаті без діла.
Ольга Чепур
