Як закарпатці лікуються сльозами Божої матері

[Total: 0    Average: 0/5]

На Закарпатті цю дивовижну рослину знають майже всі. Вона росте майже всюди. Багато хто її збирає через унікальні лікарські якості. Колись звіробій використовували для захисту від страхів і привидінь. Але чи відомо вам, як її ще називають і звідки в неї така дивна назва.

Є припущення, що вона походить від казахського «джерем-бай» – тобто «зцілювач ран». Цю рослину ще називають сльозами Божої матері, бальзамом воїнів, заячою крівцею через дивний криваво-червоний сік, який витікає з неї, якщо квітку зірвати. У США рослина має назву трава Івана Хрестителя, бо зацвітає вона саме на це свято.

Із звіробою вміли добувати фарби, які забарвлювали тканини в червоні і фіолетові відтінки.

Стародавні лікарі практикували його як «засіб від 100 хвороб», за їхніми переконаннями, він настільки унікальний, що при попаданні в людський організм, починає сприятливо впливати саме на всі ті проблеми, які в ньому дійсно є.

Він дійсно лікує практично на всі «слабкі» місця нашого організму, тому його можна застосовувати практично від усіх недуг. Найчастіше для лікування і приготування різних настоянок, відварів і бальзамів, використовують його квітки, які збирають безпосередньо в період цвітіння, з червня по вересень.

Зараз фармацевти додають рослину у багато препаратів для лікування кишково-шлункових захворювань, судин, серця, ран та опіків.

А от щодо звірячої назви, яку нині досить часто можна зустріти в Інтернеті і згідно з якою звіробоєм наші предки лікували тварин, то вона невідомо звідки виникла. Оскільки домашніх тварин у нас називали словом «скот», а не «звір», то вона не має абсолютно ніякого підґрунтя.

Та існує інша гіпотеза. Колись у хатах над колискою  з немовлям вішали клунок із травою, до якого клали чебрець і звіробій. Чебрець мав покращувати сон, а звіробій відганяти кошмари, які колись саме й називали звірами, тобто як диких лісових тварин. Тож ймовірно від слів «звірам бій» і виникла назва, відома нам сьогодні.

Як потрапила на Закарпаття рослина – невідомо, але її використовували ще до нашої ери і її унікальні якості описували ще Гіппократ, Діоскорид, Пліній старший.

За повір’ями, звіробій надійно захищає худобу від відьом, тому в Юр’єв день під час першого її весняного вигону закарпатці обкурювали тварин сухим звіробоєм, зберігали його в корівнику, на скотарні, додавали в корм для посилення плодючості.

Також використовували в магії, він допомагав від нерозділеного кохання. Але збирати його потрібно було тільки напередодні Івана Купала або опівдні Іванова дня, викопуючи виключно руками. А от якщо його ще й освятити у день Успіння Богородиці, вірили, що рослина допомагає проти хвороб, заподіяних злими силами, відьмами.

zakarpatpost.net

Comments are closed.