Чому діти такі нервові і як з цим впоратись. Думка закарпатського психолога
Ось ці слова:
— Ти із цим упораєшся.
Якщо дитина нервує, переживає, що нічого не виходить, розкидає речі.
— Моя гарна, я знаю, ти із цим упораєшся.
У дитини хвилинна слабкість, вона кричить, що ненавидить гурток, що не буде його відвідувати, що усе набридло…
—Синку, я знаю, ти із цим упораєшся.
Ці слова, сказані дитині спокійним, добрим, упевненим тоном у важку хвилину, у хвилину емоційної слабкості, розгубленості або тривоги — неоціненна підтримка, що ви можете дати їй.
Трапляється, коли діти хочуть видатися нам безпомічними, щоб ми зробили за них те, що вони вже цілком можуть робити самі. І тут також стануть у пригоді ці слова.
— Я певен, що ти із цим упораєшся, моє сонечко.
А ще, дуже корисно мовчки (не вголос) нагадувати собі ці слова, коли вам хочеться втрутитися в те, що дитина робить, на вашу думку, неправильно. Просто говоріть собі:
— Він із цим упорається.
Тому що потрібно вміти зупинитися вчасно, щоб дитина могла набути власний досвід шляхом проб і помилок, самостійно правильно розв’язати конкретне завдання, знайти вихід зі скрутної ситуації (звісно, якщо ситуація не загрожує її безпеці й здоров’ю).
Згодом, ці слова стануть внутрішнім голосом вашої дитини й у важку хвилину ваш голос зазвучить у її свідомості, як її власний, і вона сама собі зможе сказати:
— Я з цим обов’язково впораюся.
І це саме те, чого так багатьом з нас, дорослих, бракує — віри в себе, свої сили, упевненості, сміливості, рішучості, сили духу.
Зараз ми можемо закласти цю віру в себе в наших дітей.
Ольга ЧЕПУР
