Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 5 липня

День на Закарпатті був багатим на події.

Після нещасного випадку з лебедем в Ужгороді, коли він зачепився за рибацький гачок і успішного спасіння пернатого, пташина родина зараз разом.

Самець охороняє самку та малюків.  Із ним усе гаразд. Лебеді стали більш сміливими і почали навіть ближче підпливати до людей.

Винуватця ж інциденту активісти хочуть знайти і провести з ним добру профілактичну роботу, адже скільки клопотів він завдав багатьом людям!

А пернаті біля берегу охоче приймають їжу від тих, то прийшов їх провідати. Радує, що відвідувачі не годують їх хлібом, а пригощають травою, молодою конюшиною та подорожником. Особливо вона припала до душі малюкам. Вони залюбки їли зелень, яку кидала їм у воду дівчинка. А самець дзьобом зривав лебедятам стебла комишу, коли ж люди наближалися занадто близько, шипів.

Особливо він остерігається від собак, гучними звуками намагається їх налякати і програти, а також сповістити родину про небезпеку.

Людмила ГУБАЛЬ – заслужений майстер народної творчості України, голова Закарпатського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва – є яскравим представником та творцем самобутнього мистецтва, яке заповіли нам наші предки. Вишивані сорочки, рушники, різноманітні ляльки, автентичні писанки – усі ці прекрасні речі створює закарпатська майстриня. Побачити її роботи можна на різноманітних виставках, культурно-мистецьких заходах у краї, навіть за кордоном. Про творчі будні, народне мистецтво та його вплив на сучасність закарпатській газеті «НЕДІЛЯ» радо розповіла майстриня Людмила Губаль.

Річка Уж багата на вужів. Тому й не дивно, що останнім часом річку облюбували лелеки, чаплі та інші птахи, які харчуються плазунами. Усе частіше у центральній частині міста посеред води можна помітити чорного відлюдника лелеку, який прилітає туди навіть всупереч природному побоюванню людей. Він шукає собі їжу в районі Слов’янської, Київської та Студентської набережних.

Днями журналіст закарпатської газети «НЕДІЛЯ» став очевидцем лелечиного обіду. Але ласував підводними мешканцями цього разу білий лелека.

Цей птах не сторониться людей, ходить неподалік від рибалок і безстрашно вишукує собі та пташенятам їжу.

Наразі пернатий розгулював у воді неподалік драмтеатру. Протягом певного часу він просто стояв і дивився довкола. Аж раптом за секунду опустив голову під воду і витягнув… змію довжиною близько 40 сантиметрів. Плазун почав обвиватися довкола дзьоба. Але птах міцно тримав здобич. Далі він почав товкти вужа дзьобом.

Ужгород люблять туристи і їм до снаги не лише милуватися містом та фотографувати визначні місця, але й відпочивати у столиці Закарпаття.

Раніше не раз можна було побачити гостей, які ставили палатки на набережних біля води, спали навіть там у машинах. Але нерідко відпочивальники просто лягали на зелені зони на площі Петефі, примощувалися там із сумками навіть вдень.

І хоч зараз площу перекопано, однак все одно відпочивальники знайшлися. Днями хтось встановив собі там матрац, влаштувавши готель під відкритим небом.

Напевно, на Петефі готель побудувати таки варто. Адже колись там був відомий «Чорний орел» у якому зупинявся відомий поет Шандор Петефі, на честь якого зараз і названо площу.

Напевно, там така своєрідна енергетика… якщо у сквері так подобається спати як людям, так і чотирилапим, які там теж часом дрімають.

Творець серії міні-скульптурок Михайло Колодко вкотре вразив своєю новою роботою.

Скульптура 34-та за ліком має стосунок до гастрономічного тістечка. Але в 60-х роках на Закарпатті, зокрема, неподалік Ужгорода, знімали фільм «Ватерлоо» про Наполеона, повідомив екскурсовод Владислав Товтин.

Хоч ця історична постать і не має стосунку до обласного центру Закарпаття, але є впізнаваною для туристів. Тож, відтепер на туристичних маршрутах міні-скульптурок з’явилася ще одна родзинка.

Директор Ужгородського коледжу культури і мистецтв Наталія ШЕТЕЛЯ у прес-центрі закарпатської газети «НЕДІЛЯ»розповіла, чому деякі талановиті випускники після закінчення навчання їдуть працювати за кордон, і яка творча спеціальність користується серед молоді найбільшою популярністю.

 

zakarpatpost.net