Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 8 липня
День на Закарпатті був багатим на події.
Ужгород – місто унікальне. Тут два рази на рік цвітуть дерева, на клумбах ростуть огірки та помідори і на багатьох зелених зонах з’являються найрізноманітніші види грибів.
zakarpatpost.net уже неодноразово писав про дари природи на набережних та на газонах у різних частинах міста.
Зараз, після дощів, столиця Закарпаття знову зарясніла грибами.
Набережні рясно вкриті білим покривалом.
І зовсім не має значення, чи можна їх вживати у їжу. Сам факт того, що у грибній столиці України така багата рослинність свідчить про те, що незважаючи на застороги деяких екологів, екологічна ситуація в місті сприятлива.
Побачивши гриби, туристи дуже дивувалися і навипередки фотографували їх. Їм важко вірилось, як у міських умовах дари лісів все одно виростають.
Ганна заявила, що встромила ножа у спину Романа, бо боялася за життя співмешканця, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Закарпатські жінки не лише добрі ґаздині, але й деякі з них – справжні захисники чоловіків. Їх сміливо можна назвати сильною статтю. Окремі з них здатні на нечувані вчинки, особливо коли перебувають напідпитку. Тоді вони можуть стати на оборону своїх коханих і навіть помститись тим, хто на них посягає.
Саме так зробила берегівчанка Ганна (імена дійових осіб у матеріалі замінено), коли поверталася зі співмешканцем із відпочинку.
Того літнього вечора вони добре відпочили на природі. Трохи випили. За словами жінки, пили лише пиво.
8 липня відзначають православний «День закоханих». У ролі заступників кохання і подружньої вірності Православна Церква вшановує муромських святих Петра і Февронію, що жили на межі 12-13 століть. Святе подружжя пронесло любов і вірність один одному через багато випробувань. Вони прославилися благочестям і милосердям, пише hram.lviv.ua.
Померли святі Петро і Февронія в один день і годину 8 липня (за новим стилю) 1228 року, прийнявши перед цим чернечий постриг з іменами Давид і Єфросинія. Тіла святих були покладені в одну труну.
23-річна жінка втекла від 36-річного співмешканця до знайомих, але той знайшов дівчину і продовжив сварку, погрожуючи гранатою. Зрештою чоловік кинув гранату у двір будинку, яка там вибухнула.
Інцидент стався 7 липня.
Про це інформують в поліції Закарпатськлї області.
Під звуки барабанів, сопілок, бубнів та гітар посеред Карпат поблизу водоспаду Шипіт, що на Закарпатті, спалюють величезну ватру.
Щороку сюди приїздять охочі не просто відпочити, а й знайти нових знайомих під час неформального спілкування. Саме “фестивалем неформалів” зазвичай називають це кількаденне дійство. Офіційно ж він називається «Фестиваль Шипіт», пише Громадське радіо.
Посеред галявини у наметах живуть представники різних субкультур: хіппі, панки, растамани, металісти. Незважаючи на розмаїття, вони мирно співіснують.
Суддя Василь ДАНЮК навіть у радянські часи не боявся виносити рішення, за які міг дорого поплатисяю Закарпаття вважається побожним краєм, але колись за релігію можна було опинитись у далекому Сибіру. Покарати за приязне ставлення до духовенства могли будь-кого, навіть суддю, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Сьогодні вже звичними стали нарікання на судочинство, звинувачення суддів у необ’єктивності, упередженості, але чесні і справедливі судді, які не боялися і не бояться виступити проти системи, були завжди. Є вони й зараз.
Закарпатська газета «НЕДІЛЯ» зустрілася з людиною, яка навіть у радянські часи не боялася виносити рішення, за яке могла не просто позбутися посади, а зламати власну долю і мати серйозні життєві проблеми, яка не боялася тиску й погроз КДБ та партійних чиновників і керувалася при винесенні рішень мудрістю й власною совістю, а не чиїмись вказівками. Василь Данюк – заслужений юрист України, майже 30 років був головою Хустського районного суду, суддею та першим заступником голови Апеляційного суду Закарпатської області, зараз перебуває у відставці за віком. Загальний стаж у галузі права більше 50 років, наразі займається адвокатською практикою.
За більше ніж 40 років суддівської практики приймав тисячі важливих рішень, але кілька з них вважає особливими, адже йшлося про головне – про духовні цінності та релігію.
