Три сходинки до того, щоб відійти від стандартів та прийняти себе справжніми
До психологів іноді приходять люди із запитаннями «чому мене не люблять» або «я не виходжу заміж, хоча й виконую всі рекомендації психологів».
Ні, я не проти глянцю і психологів із журналів. Але там все занадто шизофренічно: на одному розвороті тобі обіцяють любов та успіх тільки після цієї косметики, на другому – тільки після цього одягу, на третьому – тільки після підвищення самооцінки.
І куди ж вам бігти? На тренінг із підвищення самооцінки або за новими аксесуарами з журналу (я одразу припускаю, що як і у мене, на туфлі та сукню з того ж розвороту у вас немає грошей)? А може, просто піти, намастити очі кремом для верхньої повіки, який повинен бути у всіх, кому вже «за 32», опухнути від алергії та з горя з’їсти всі запаси печива в домі?
Я всіх, хто приходить, підбадьорюю, що вони, мовляв, правильно зробили, що вирішили піти не до віртуального психолога. І ми починаємо тягати цеглу і бетонні плити. Звісно, не в прямому сенсі. Але від цього цеглини комплексів та бетонні плити психічних травм не стають менш легкими.
У жодному блозі не можна дати універсальні рецепти для вас усіх, втомлених від самотності, або від нескінченно порожніх стосунків, або від закоханості в одружених чоловіків. Але дещо у мене для вас є, інакше я не писала би вам цього.
Я вас проведу трьома сходинками.
Перша сходинка – це визнання того, що вам абсолютно не щастить в особистому житті, але ви у будь-якому разі чарівна жінка. На цій сходинці потрібно постояти, щоб визнати своє безсилля перед тайфунами кохання, які проходять повз вас; перед океанами ніжності, які вас не кличуть у свої теплі хвилі. Повірте, ви отримаєте справжнє полегшення, якщо не станете обманювати себе та інших, що вам байдуже, але при цьому чекатимете, сподіватиметеся і віритимете. Ви не в змозі це змінити прямо зараз. Ви безсилі.
Друга сходинка інша. Вона примирює вас із вашою зовнішністю. З вашим колодоподібним тілом, відсутністю талії та шиї (напишіть собі ваші найстрашніші недоліки, які викликають істерику). На цій сходинці ви повинні відчути те, про що йдеться у відомій притчі. Великий садівник прийшов до саду і побачив, що всі квіти зів’яли. Чому?! Чому вони в’януть?! Троянди в’янули, бо вони були з колючками, а хотіли мати такі стебла, як у злаків. Півонії в’янули, тому що вони були розкуйовдженими, а хотіли чіткість ліній пелюсток, як у жоржин. Дзвіночки в’янули, бо були депресивно нахилені вниз, а хризантеми – тому що мали занадто «похоронний» аромат і цвіли пізньої осені, а не як гвоздики – серед літа. Садівник став посеред саду і закричав: «Слухайте мене всі! Якби я хотів, щоб на місці троянд росли злаки, а на місці хризантем – гвоздики, то посадив би злаки та гвоздики. Але я посадив саме вас, тому що саме такі квіти мені потрібні в моєму саду! Я не хочу, щоб ви були іншими. Я люблю вас за розтріпаність, за урочистий пряний запах, за колючки і нахилені вниз голови. Ви всі мені потрібні на своїх місцях і в тому вигляді, який маєте».
Якщо ви відчуєте цю притчу, якщо впізнаєте себе в півонії або дзвонику, то тільки тоді можете переходити на третю сходинку.
Третя сходинка – це бажання щодня жити по-особливому. Тільки один день змінювати у своєму житті – сьогоднішній. Завтрашній зміните завтра. І так щодня. Цьому варто вчитися. І тільки тоді, коли навчитеся, читайте журнали і їхні рекомендації. Можливо, вам допоможуть правила з глянцевого видання, а можливо, вони вам уже не знадобляться. Хоча варто їх іноді переглядати. А вони загалом дуже прості та повторюються у різних варіантах зі статті в статтю.
- Більше спілкуйтеся, більше слухайте інших людей і захоплюйтеся вголос їхніми рисами.
- Ходіть туди, де не бувають самотні «женихи» – на виставки, в консерваторію, в планетарій або театр. Ходіть для себе.
- Виберіть два кольори, які вам пасують, і носіть простий концептуальний одяг – тільки цих двох кольорів. (Боже, навіщо я вам це сказала? Це ж працює тільки в успішних жінок!).
- Змініть еталони краси. Ви пишна? Стежте за пишними моделями. Ви худа? (ой, ну хто зараз худий?! Усі вважають себе товстими. Даремно я це написала). Ви непомітна? Захоплюйтеся непомітними зовні художницями, танцівницями та співачками.
- Перестаньте виправдовуватися. Особливо перед собою.
- Не сутультесь, розв’яжіть свою скутість, більше розмахуйте руками під час розмови та танцюйте перед дзеркалом.
- Усміхайтеся знайомим і незнайомим. Усміхайтеся собі, довколишній природі, усміхайтеся трамваям.
- Ідіть до психолога та працюйте зі своїми емоціями – почуттям провини, заздрістю, образами.
- Роздрукуйте ці поради. Прочитайте їх тричі вголос і порвіть на дрібні шматочки. Ви найрозумніші. Ви можете самі писати поради в глянцеві журнали. А ось полюбити себе і свої недоліки – це завдання на найближчі півтора роки роботи з радісним і веселим психологом.
Ольга Чепур