АНОНС. Чому закарпатські вужі їли з дітьми з однієї тарілки
Ужгородських вужів можна вважати своєрідним символом міста. Їх справді багато і вони мирно гріються на сонечку вздовж течії Ужа.
Деколи лускатих можна помітити на каменях біля пішохідного мосту, багато їх і на набережних та в Боздоському парку, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Однак більшість вужів від людей ховаються і обирають місця, де вони малопомітні. Крім двоногих винищувачів у плазунів є ще й інші вороги – лелеки, які смачно поїдають їх і годують ними свою пернату малечу.
Днями журналісту газети «Неділя Закарпатські новини» біля підвісного мосту дорогою до Боздоського парку поталанило зустріти одразу двох вужів. Вони скрутилися клубком, переплелися між собою і насолоджувалися гарною літньою погодою. Лускаті спали на каменях за перилами мосту, заховавшись від стороннього ока. Вони були досить довгими, скоріш за все – дорослі, оскільки малеча ще не має такої товщини тіла. Невдовзі один із вужів відповз, а інший і далі, причаївшись, вигрівався.
І хоч зараз ставлення до змій в ужгородців не надто позитивне, та раніше наші земляки любили їх і навіть утримували вдома замість котів. Цікаво про це розповів газеті «Неділя Закарпатські новини» етнограф, дослідник демонології і народної магії Закарпаття Василь КОРОЛЬ.
Чому наші предки любили вужів, утримували їх вдома замість котів і навіть давали їм їсти разом із власними дітьми?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 27 липня.
