Закарпатські ровесники динозаврів через 36 годин після народження можуть бігати

Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжує вивчати Закарпаття і знайомити читачів із унікальними місцями нашого краю.

Цього разу ми побували в Хусті на страусиній фермі Василя Переца.

Про пташине господарство Василя Переца нині  знають далеко за межами України. До його обійстя з’їжджаються туристи як із різних куточків нашої держави, так і з Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Канади, Франції, Швейцарії, Данії, США…

Підопічні закарпатського фермера стали улюбленцями не тільки дітей, але й багатьох народних умільців, які замовляють у фермера пір’я, шкаралупу яєць, шкіру та навіть кістки, які використовують для виготовлення сувенірної продукції.

Більше того, сьогодні майже всі страусині ферми, що є в області, закупили пернатих саме в хустського страусівника.

Про цих птахів уже писано-переписано і до фотокамер вони настільки звикли, що поспішають до гостей, аби позувати.

Але нам поталанило більше, бо ми стали свідками появи на світ маленьких страусенят.

Вилупилося їх у Василя Переца аж два десятки.

Пташенята такі великі, що мають розмір майже дорослої курки. Так і хочеться сказати закарпатським господиням: забудьте про звичну домашню птицю, розводьте страусів. Щоправда, така курка може так вдарити ногою ґазду, що той перевернеться. А ще страус може пережити господаря, адже протяжність життя цих велетенських пернатих близько 70 років, майже як і в людей.

«Хоч страусенята мають вилуплюватися з яєць самі, я їм допомагаю, бо шкаралупа дуже міцна. Для розведення використовую інкубатор, так безпечніше, – каже Василь Фіцай. – Через 36 годин новонароджене страусеня повністю обсихає та вже може бігати. Важать малюки від 500 до 900 грамів, залежно від величини яйця. У перші 3-5 днів після виведення страусенята не потребують їжі, тому що використовують поживні інгредієнти із жовткового мішка, що втягується в черевну порожнину перед вилупленням».

У малят великі масивні лапки, але вони дуже лякливі. У руках ґазди вони  трусяться, але не від холоду, а від страху. Невдовзі вони звикнуть до відвідувачів, а поки що хай підростають.

А ми прощаємось та обіцяємо неодмінно повернутись на ферму, адже там завжди неймовірно цікаво.

zakarpatpost.net