Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 12 серпня

День на Закарпатті був багатим на події.

Улюбленці ужгородців – лебеді, що живуть на озері Кірпічка й далі продовжують приваблювати тих, хто стежить за життям пернатих.

Фотографія лебединої родини, яку опублікувала у себе на сторінці газета «Неділя Закарпатські новини» за кілька годин набрала майже 17 тисяч переглядів.

Щовечора біля пташиного сімейства багато людей. Птахів підгодовують іф тішить, що все рідше хлібом.

А в коментарях до фото білоперих красенів і називають красулєточками, і переживають, чи встигнуть вони оперитися до холодів і де зимуватимуть.

Тому ми попросили розповісти про це еколога Оксану СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.

– «Кірпічка» для мене також є улюбленим місцем, адже я, перш за все, орнітолог, тобто моя перша біологічна спеціалізація – орнітологія, і лише потім екологія. Чому тут поселилися птахи? – наголосила вона в коментарі газеті «Неділя Закарпатські новини».

Можливість запуску швидкісних потягів «Інтерсіті» між Києвом та Ужгородом протестувала «Укрзалізниця». Перша експериментальна поїздка такого електропоїзда із Львова до Ужгорода відбулася у ніч із 7 на 8 серпня.

Як розповідають в обласній державній адміністрації, швидкісний потяг скоротив би час у дорозі до десяти годин.

Зараз, маючи в руках телефон, мимоволі на фотографа перетворюється майже кожен. Ми фотографуємо все, що бачимо: інших, себе, тварин, природу, архітектуру… однак ці знімки якісними назвати важко, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Але є люди, для яких фотографія стала не просто роботою, а життям, хто за допомогою фотокамери закарбовує у вічності унікальні кадри, перетворюючи їх на твори мистецтва. Одним з таких є ужгородський фотограф, кулінар та блогер Едгар Петі.

Тож у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми спілкувалися з ним і про світлини, і про селфоманію, і про закарпатську кухню, і про  багато що  іншого.

Постійна читачка газети «Неділя Закарпатські новини» розповіла нам цікаву історію зі свого дитинства. Події відбувалися в 60-х роках у одному з сіл Перечинського району. Багато людей тоді були ще не дуже освіченими, а тих, хто знав більше, інші слухали з великим подивом.

Тоді я була ще дитиною, мала років шість. Жила у Лумшорах. Село невелике, у нас не було навіть своєї церкви. Тож на великі релігійні свята ми пішки йшли аж у Лікіціри, долаючи горами цілих 7 кілометрів. А по неділях люди збиралися на служіння в одному з будинків. Після молитви жінки розповідали всякі історії, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Була в нас одна старша жінка. Вона багато бачила у своєму житті, її люди поважали. Ця жінка вміла розповідати вражаючі історії. Їй вірили дорослі, не те що ми, малі. Ці оповідки здавалися казковими, вони і зачаровували.

Цими днями на Закарпатті побував відомий мандрівник і блогер з Естонії Арно Павел. В Україні естонець уперше був під час служби в армії, вдруге – у 2016 році і зараз – утретє. 71-річний відчайдух і екстемал мандрує країнами колишнього Радянського Союзу уже 5 років, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Каже, відколи вийшов на пенсію, стало сумно сидіти на одному місці, захотілося нових вражень та пригод. Для подорожей нашим бездоріжжям придбав собі навіть УАЗика, який уже став навіть брендовим.

На Закарпатті Арно був вперше. Він  навмисне вибрав маршрут не в туристичні міста – Ужгород, Мукачево, Берегово, а в більш гірські райони, оскільки більше всього його цікавили Карпати. Із журналістом газети «Неділя Закарпатські новини» Арно Павел зустрівся в Хусті, куди приїхав із Міжгірщини разом із  Марією Бойко зі Львова.

Незважаючи на те, що Закарпаття вважається побожним краєм, а православна церква, яка тут лідирує серед інших конфесій, пропагує доволі обмежену роль жінки в родині, скажімо, хай убоїться дружина чоловіка або що мужчина – голова жінки, все одно представниці прекрасної половини часто стають домашніми диктаторами.

І виявляється це як прямо, так і приховано.

А як саме – це і намагалася з’ясувати газета «Неділя Закарпатські новини».

У Державній службі зайнятості констатують наявність кваліфікаційно-професійного дисбалансу на українському ринку праці. Про це повідомив в. о. голови Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко.

Наразі в Україні на ринку праці переважає кваліфікаційно-професійний дисбаланс. 80% випускників шкіл намагаються вступити до вищих навчальних закладів і менше 30% отримують професійну освіту.

“Кого сьогодні потребує ринок праці? Вибачте, казатиму так, як є. Отже, це електрозварювальники, слюсарі, токарі, пекарі, водії, столяри… Працівники сфери послуг: продавці, швеї, кухарі, офіціанти, охоронці, медсестри. Працівники сільського господарства також достатньо затребувані: трактористи, птахівники, тваринники, робітники з обслуговування сільгосптехніки…

Потрібні також інженери різних галузей, фармацевти, не вистачає сьогодні і вчителів у країні”, – розповів він. Ярошенко також зауважив, що найбільша кількість безробітних, які перебувають на обліку у службі зайнятості, це дипломовані юристи та економісти.

Нагадаємо, що за даними закарпатської газети «Робота та навчання», у середньому розмір оплати праці серед вакантних посад 5-7 тисяч гривень. Саме стільки готові платити бетонярам, касиру обмінного пункту, водіям, прибиральниці, продавцям, кредитним експертам.

Крім того, адміністратору на рецепції в фітнес центрі, швачкам, операторам комп’ютерного набору,  пропонують 8 тисяч гривень.

Проте є й більш високооплачувані пропозиції.

zakarpatpost.net