Закарпатське місто, яке лікує водою, годує бограчем та поїть вином

Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжує мандрувати областю.

Цього разу ми завітали до міста, яке багато хто вважає українською Європою, адже на його вулицях чути багато мов, найбільше, звісно ж, угорської, але не тільки.

Маленьке компактне та затишне Берегово сміливо можна назвати одним з найпривабливіших для туристів містечок Закарпаття. Привертає воно увагу  гостей у всі пори роки. Його окрасою та гордістю є не лише термальні басейни, хоча саме вони збирають до Берегова найбільшу кількість туристів, але й автентична кухня, старовинна архітектура та віднедавна ще й приведений до ладу центр, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Загалом про облагородження міста влада не б’є у всі дзвони. Реконструкція проводилася тихо, без зайвого піару та пафосу. Але її результати вражають. Та про це ми поговоримо трохи згодом, адже для початку варто загадати про історію самого міста.

Датою заснування вважають 1063 рік. Батьком, чи то засновником історики називають Ламперта, молодшого сина угорського короля Бели І. Переживало Берегово і злети, і піднесення, і напади ворогів. Наприклад, у 1240–1241 роках його зруйнувала орда хана Батия. Тому у 1247 році король Бела IV запросив для відбудови міста німецьких переселенців із Саксонії, яким надав певні торговельні привілеї та назвав населений пункт Лампертсас на честь Ламберта та саксонців. Із 1271 року місто стало центром комітату Береґ, звідси й пізніша назва Береґсас, яка  вперше з›являється аж у 1504 році.

Палили місто і татари, і поляки, і угорці, щоб придушити повстання, а належало воно крім Угорщини і Чехословаччині, і Румунії, і подільському князеві Корятовичу, і Радянському Союзу.

Зараз у закарпатському Берегові змішано багато культур, а багато вивісок написано двома мовами – українською та угорською.

Цікаво, що там добре розвинена інфраструктура, містечко дійсно нагадує європейське, для туристів створено цілий спектр послуг, як у центральній частині, так і на околицях, є  готелі, садиби, вілли, хостели, можна помітити багато оголошень про оренду квартир, кімнат, номерів.

Та й гості там дійсно залишають гроші, приймають водні процедури, ночують, купують у магазинах та на ринку, їдять у кафе та ресторанах.

Вони в Берегово приїжджають із усіх усюд часто на кілька тижнів, а не днів чи навіть годин, як у Мукачеві, де неабияк хизуються туристичним потенціалом, хоча насправді туди найчастіше потрапляють відпочивальники з санаторіїв, що розміщені неподалік (здебільшого зі Свалявщини та з Карпат), і лише оглядають замок та інші цікаві місця й одразу повертаються в оздоровниці, не ночуючи та не часто харчуючись в місті.

Грошей у Мукачеві туристи майже не залишають. А от у Берегові у них є великі можливості випорожнити гаманець чи банківську картку.

Чого лише варті тамтешні вина, які залюбки дегустують і купують гості. Крім того, самі басейни є найбільшою родзинкою закарпатського містечка.

Та й два великі ринки приємно вражають мешканців інших областей України.

Зокрема, разом із журналістом газети «Неділя Закарпатські новини» приїхали відпочивати киянки, які були просто шоковані ринковими цінами. Крім смачних та ароматних овочів, ягід та фруктів, вирощених працьовитими руками наших земляків (перекупників там майже немає), вони наввипередки кинулися купувати білизну, казали, що вона тут у п’ять-шість, а то й у більше разів дешевша, ніж у столиці. Жінки обіцяли ще не раз приїхати в Берегово на шопінг.

Зачаровує Берегово й тим, що  там, з одного боку, можна побачити всі привілеї сучасного міста – магазини, кафе, готелі, а з іншого – поруч чи неподалік звичайні хати, що нічим не відрізняються від сільських, у дворі з виноградниками, курми та козами.

Така екзотика просто вражає гостей. А відразу за містом вони з подивом милуються виноградними горами, які для них здаються просто казковими.

Села, що розміщені неподалік від райцентру, теж непогано живуть завдяки туристам. Вони також видають їм житло, продають городину.

А тепер повернемось до самого центру Берегова. Відреконструйовану площу Героїв відкрили навесні минулого року. Вона хоч і не така велика, як деякі ужгородські, але дуже гарно зі смаком впорядкована. Там масивні і якісні ліхтарні стовпи, нові  світильники, лавиці, сміттєві корзини, два сучасні фонтани,  викладені кам’яною тротуарною плиткою доріжки…

А ще – у середмісті встановлено велику арку, що розприскує воду. Таке охолодження влітку дуже подобається всім. І дорослі, і діти насолоджуються таким душем, а для маленьких ромів – це просто рай. Туристи також залюбки проходять під аркою.

Окремо варто згадати про зелені зони. Квітники у Берегові – особлива окраса. Хоч клумб і не дуже багато, але кожна з них нагадує справжній квітковий рясний букет. У вазонах рослини також висаджені щільно. Вони не зів’ялі, половину з них ніхто не повисмикував, як в Ужгороді.

Квіти там взагалі ніхто не краде. Не зава дило би обласному центру повчитись так хазяйнувати і виховати серед людей таку культуру поведінки, аби вуличних вандалів не було зовсім. Та й у питанні ремонтів цікаво, як таке може бути, аби невеликому райцентру вдалося зробити так багато тоді, коли в Ужгороді більш-менш масштабні реконструкції лише починаються.

Загалом закарпатським містам від Берегова багато в чому варто взяти приклад.

Передусім – як приваблювати цілорічні потоки туристів. Вони ж їдуть туди не пофестивалити, а відпочивати і насолоджуватися закарпатською автентикою, дегустувати бограч, банош, перкельт, лоці та багато інших страв місцевої кухні… ну і, звісно ж, покупатися в термальних басейнах.

Але ж подібні блага природи є в нашому краї не лише в Берегові.

У тому ж таки Мукачеві термальний басейн простоює без дії, неподалік Ужгорода також є дві схожі термальні водойми, але жодна з них не є настільки популярною, як Берегівські.

От у цьому й феномен містечка з трохи більше ніж 23-тисячним населенням.

Адже ті, кому в Україні хочеться Європи, хто прагне зануритись у лікувальну воду, скуштувати закарпатські вина та угорські страви,  обирають Берегово. І місто завжди щиро зустрічає потоки  гостей.

Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для  zakarpatpost.net