Для чого закарпатці їздять до Ганнополя?
До села Ганнопіль, що на Вінниччині, паломники та просто туристи з’їжджаються до джерела, яке вважається цілющим.
Мешканці довколишніх сіл, їдучи у справах, заїжджають до нього набрати води. А жителі інших областей, в тому числі й Закарпаття, набирають її по 100-200 літрів.
Коли саме з’явилося джерело ганнопільці не пам’ятають. Але впевнені, що йому вже кілька століть. Адже коли його розкопували, знаходили монети часів Петра І та предмети побуту тієї доби, повідомляє Vlasno.info.
В селі переказують легенду про цілющі властивості джерела. Колись в одного багатого пана народилась незряча донька. Багато разів батько просив у молитвах, щоб дитина зцілилась. І одного разу йому у сні прийшла вказівка їхати у село Ганнопіль, знайти там джерело і три дні кожного ранку вмивати доньку водою з нього. Пан так і зробив. Два дні поспіль він вмивав дівчинку водою, а на третій вона побігла туди сама, – бо змогла побачити дорогу.
– За радянських часів джерело було занехаяне. Самі знаєте, як тоді ставились до віри і релігії, джерелом ніхто не опікувався. А з 2003 року почали його відновлювати, облаштовувати. До джерела приїжджає багато людей. Але більше з інших сіл та областей. А на Водохреща, щоб набрати води, то треба з годину у черзі вистояти, – розповідає місцева мешканка Валентина Мируха.
Джерело знаходиться неподалік в’їзду у село. Із центральної дороги до нього веде мощена доріжка, яку облаштували минулого року. Нею можна спуститись на машині до самого входу на територію, яку біля джерела облагородили. Тут є лавочки, на яких можна відпочити. Перед криницею встановили хрест. Тут же – попередження про те, що в криницю не можна кидати монети. Води можна набрати у спеціально облаштованому місці.
За криницею рік тому облаштували купальню зі сходами та огорожею. Однак, довго у ній пробути важко: вода, кажуть очевидці, занадто холодна.
– Ми потрапили до джерела, коли була сильна спека. Як тільки зайшла у воду, то мало не одразу вибігла: холод проймав аж до кісток. І хоч було страшенно жарко, і хотілось скупатись, заходила у купальню поволі. Зануритись повністю змогла за третім разом, – розповідає мешканка сусіднього села Тетяна.
Біля криниці також хочуть облаштувати церкву. А поки що біля нього проводять молебні у великі свята. Розповідають, що у 2003 році під час освячення джерела на третій день Трійці, сонячний промінь упав у самий центр джерела і у криниці проступило зображення хреста. А після закінчення богослужіння пішов дощ, якого давно не було у цих краях і стояла засуха.
