Индик, гостел та любительська ковбаса. Як зміниться український правопис?

— Останні шість років я корис­тувався правописом 1928 року. Майже відразу після укладання він був заборонений як антирадянський. Із того часу українську спрощували і зближували з російською. 1990-го почався зворотний процес, однак мова повернула не всі суттєві риси. Із початком створення нового проекту з’явилася надія на відновлення правил класичної української мови, — розповідає філолог 21-річний Андрій Бондар із Києва.

Міністерство освіти і науки 15 серпня оприлюднило нову редакцію Українського правопису. До нього включили частину правил, які використовували українці у 1920-х роках і були прописані у Харківському правописі або “скрипниківці”. Протягом місяця триватиме обговорення проекту пише gazeta.ua.

— В університеті всі конспекти писав за правилами харківського правопису. Його видала комісія під головуванням міністра освіти УСРР Миколи Скрипника. Робив це принципово. Мовники виправляли мене і знижували оцінку. Викладачі інших предметів ставилися по-різному. Для одних це було табу — вони боялися навіть говорити на цю тему. Інші думали, що це вже — чинний правопис, — згадує філолог. — В опублікованому проекті не використали всіх норм, які діяли до початку радянізації. Він створений якось вибірково. Найбільше шкодую, що не згадано про відмінки слів “кіно”, “метро”, “бюро”. Знаю людей, які спокійнісінько кажуть кіна, метра і бюра. Автори правопису це проігнорували.

Несподіванкою для мовника стало те, що незмінними залишили слова іншомовного походження, які починаються з літери “ейч” — h.

— В українському перекладі вони починаються з літер “г” або “х” — хобі, хокей, хол, але гандбол, Гаррі та Голівуд. Слід дозволити гоббі, гокей та гол, — переконаний він.

— Проект має нововведення, які полегшать вивчення мови. Раніше частку пів — у значенні половина — з іншими словами вживали по-різному. Окремо писали пів огірка, пів’яблука — через апостроф, пів-Києва — через дефіс. Зараз пропонують все окремо. З малої літери дозволяють писати слово “бог”, якщо це не звертання, президент і прем’єр-міністр — у неофіційних документах. Спрощується написання назв продуктів та напоїв, які стали загальними — з малої букви і без лапок — любительська ковбаса і кока-кола.

Заплутаніше стало з марками техніки. Якщо її назва походить від власної назви, то пишеться з великої літери і в лапках. Пропонують писати “Богдан” і “Таврія”, але “мерседес” і “запорожець”. “Запорожець” походить від загальної назви, а “мерседес” зробили винятком із правила.

Викладач київської школи “Вигук” 27-річний Олексій Козюк вважає, що творці проекту нового правопису свою роботу не завершили. Лише додали деякі зміни в чинний правопис і винесли його на обговорення. Участі в ньому не беруть.

— Багато поправок — доцільні, — говорить він. — Проте замість важливих змін запропоновані й непотрібні. Вони перетворюють цей проект на данину минулому і знущання над людьми. Найбільше мене обурюють индики та инші — з літерою “и” на початку. Це як намагання викопати і воскресити столітнього мерця. Вже дуже мало людей органічно вживають слова з початковим “и”. Перетворення хостелу на гостел — теж абсурд. Певно, у комісії вважають, що слова “хостел”, “хінді” та “хоспіс” ще не надто ввійшли в українську мову, тому їх можна під шумок українізувати, змінивши “х” на “г”.

Звертає увагу, що слова з іншомовними компонентами типу авто-, еко-, етно- пропонують писати разом.

— Мова рухається до спрощення, аби навіть першокласник міг написати слово “вебсторінка” без помилок. Однак Ейнштейн казав, що спрощувати слід усе, але в міру, — каже Олексій. — Мова має бути сучасною і здатною легко породжувати слова. Автори правопису роблять її архаїчною. Тому під час обговорення людям варто бути активними й уважно розібратися з нововведеннями.