Не дарма закарпатські чоловіки кажуть, що немає нічого приємнішого, ніж дивитись на жінку, яка провинилася
Такого за 8 років спільного життя не було ніколи. Спочатку закарпатка зраділа, мовляв, як же мило і приємно, коли її благовірний, який завжди заходив на кухню лише для того, щоб поїсти, щось робить.
Але радість тривала недовго. У голові одразу майнула думка, що якщо Мирослав щось робить, значить провинився.
Людмила негайно вийшла на балкон і зателефонувала матері. Теща, яка завжди недолюблювала зятя, підтвердила, що справді, напевно, поки дружини не було, Славко точно приводив додому якусь повію.
«А може й подругу, – додала про себе стривожена дружина. – Подруга Катя завжди заздрила, що Мирослав не п’є, бо її Дмитро був справжнім алкоголіком. А Дарина взагалі незаміжня, тож могла посягнути на вродливого нехай і одруженого кума».
Людмила відкрила шафу і уважно оглянула весь гардероб чоловіка: чи на сорочках не видно слідів помади, а на штанах жіночого волосся. Однак виявити слідів злочину так і не вдалося. Ліжко теж було акуратно застеленим, у ванній не відчувався запах чужих парфумів.
Раптом пролунав дзвінок від матері, яка порадила найняти детектива.
«Але ж звідки вони в Ужгороді?» – дивувалася жінка. Та все ж зайшла в соцмережі оголошення, де якийсь чоловік пропонував послуги з виявлення подружніх зрад.
Негайно зателефонувала за вказаним номером і домовилася про зустріч.
Чоловікові сказала, що йде за продуктами і при цьому побачила, що він ще й підлогу в коридорі вимив. Серце стиснулося ще сильніше.
Детектив чекав на Людмилу біля пішохідного мосту. Впізнала його за синьою кепкою на голові з написом «Адідас».
Вадиму було років 30, казав, що закінчив юридичний факультет, хвалився, скільки зрадників він викрив.
Справу обговорили у кав’ярні. За роботу чоловік попросив 100 доларів авансу і обіцяв протягом кількох тижнів знайти «залізні» докази того, що Мирослав ходить у гречку.
Для того щоб краще простежити, з ким він контактує, навіть додався у друзі Славкові. Єдине, що дивувало Люду – це те, чому у профілі детектива нереальна фотографія і всього 10 френдів.
Але цьому вона великого значення не надала, бо думала більше про всі смертельні гріхи власного чоловіка.
Вдома тим часом Славко вже приготував вечерю і накрив стіл. Тож куплені Людмилою помідори знадобилися тільки на салат. Вона пробувала з’ясувати причину такої поведінки Мирослава, але він пропустив її питання повз вуха, що вкотре викликало в ній підозри.
«Нічого, скоро ти у мене потанцюєш!» – зловтішно подумала вона.
Наступного дня чоловік прийшов з роботи години на дві пізніше, ніж зазвичай, заклопотаний і, як їй здалося, навіть засмучений. На ранок він мав їхати у відрядження. Казав, що всього на кілька днів.
Уранці Люда одразу ж, як тільки Славко вийшов з квартири, зателефонувала Вадиму, аби повідомити важливу інформацію.
Періодично вони з ним зідзвонювалися, часом зустрічалися, аби обговорити якісь деталі, часом вона давала гроші на непередбачувані витрати.
І ось одного разу Вадим зателефонував і заявив, що має пакет важливих звинувачувальних доказів на Мирослава.
Славко знову був у відрядженні, тож Люда повідомила матір і попросила приїхати, аби вона допомогла їй розділити біль «втрати»… чоловіка…
Баба Аня зразу сіла на маршрутку і подалася до Ужгорода. А Людмила попрямувала на зустріч із детективом.
Він за роботу попросив ще 200 доларів. Сума здалася жінці зависокою, але не торгувалась, відрахувала гроші і простягнула чоловікові. Він же вручив їй великий білий конверт.
Поки не приїхала мати, Люда вирішила його не відкривати. Тож з нетерпінням чекала на підмогу.
А коли приїхала мати, жінки, набравши повні груди повітря, тремтячими руками розкрили конверт. Там були роздруковані фотографії Мирослава з різними молодицями у різних позах.
Коли Славко повернувся додому, його чекали дві розлючені фурії.
«Негайно поясни мені, що це все означає!» – грізно зажадала теща, тикаючи пальцем в розкидані на столі фотографії.
Чоловік уважно подивився на знімки і… раптом вибухнув реготом, від якого з його очей аж покотилися сльози. Жінки, які очікували слів виправдання, не були готові до такої реакції і навіть оторопіли від нахабства.
Першою отямилася дружина.
«Що ти побачив там такого смішного?» – поцікавилась вона.
«Де ти знайшла цього халтурника? – запитав він. – Він так погано володіє фотошопом, що навіть голову «приточив» до тулуба іншим боком. А якби ти не була засліплена своїми дурними ревнощами, сама б помітила, що моє обличчя дивиться в той же бік, куди і голий зад. І скільки ж ти заплатила за цю погань?»
Жінки безмовно дивились на знімки. Тільки тепер вони помітили, що фотографії були змонтовані з тих, які Вадим знайшов у соцмережі на сторінці Мирослава.
«Ну, дорога тещо! Це ваша затія? Люда сама до цього ніколи б не додумалася. З’ясовуйте тут самі. А коли я повернуся, щоб духу вашого тут не було!» – розгнівано буркнув Славко і кудись пішов з дому.
Мати з дочкою після бурхливого з’ясування стосунків, нарешті дійшли висновку, що потрібно пред’явити детективу претензії і повернути гроші. Захопивши фотографії, вони вийшли на вулицю і почали йому телефонувати. Але номер не відповідав. Сторінка Вадима у соцмережі також була видаленою.
Тільки тепер Людмила зрозуміла, що її розвели, мов малу дитину. Залишок дня вона провела з матір’ю, то плачучи, то обурюючись. Вона не знала, чи вибачить її чоловік. Баба Аня під вечір сіла у маршрутку і поїхала до себе в село, розуміючи, що бачити її зять не має ніякого бажання і переконуючи дочку, що потрібно помиритися з чоловіком, бо, мовляв, одній і в раю погано.
Та й сама Людмила, яка відколи вийшла заміж, ніде не працювала, теж нарешті задумалася, як буде жити далі, як вирішуватиме всі проблеми – як побутові, так і фінансові. Вона ж нічого не вміє. Хіба що готувати. Та й то її виручало те, що чоловік був зовсім невибагливим у їжі. Жінка відчула себе абсолютно розбитою, пішла в спальню, пірнула під ковдру і заснула.
Серед ночі вона прокинулася і не намацала біля себе чоловіка. Спочатку перелякалася, де ж він. А далі якось серцем відчула його присутність у квартирі. Накинула халат, вийшла зі спальні і помітила смужку світла в іншій кімнаті. Постаралася якомога тихіше відкрити двері і побачила, що Славко спить на дивані. Вона мовчки погладила його і тихенько примостилася поряд. Чоловік відкрив очі. Людмила обняла його і почала вибачатися, просила не сердитися на неї за такий безглуздий вчинок, обіцялючи більше ніколи не піддаватися на чиїсь авантюри і не слухати маму. Славко лише слухав і тішився. Він розумів, що Люда справді щиро кається і більше ніколи таких дурниць не робитиме.
Не дарма закарпатські чоловіки кажуть, що немає нічого приємнішого, ніж дивитись на жінку, що провинилася.
Марина, Ужгород, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
