Може ще 20 капсул закопати, щоб зрушилося з місця?
Представники влади кажуть, що для нащадків… Цікаво, невже вони щиро вірять, що через тисячоліття розкопані археологами капсули стануть справжніми науковими відкриттями і нащадки колись прочитають їхні імена… та будуть з вдячністю згадувати те, що вони закопали в землю листи майбутнім поколінням та перерізали стрічку під час відкриття якогось об’єкту.
Навіть якщо так, чи надто вони переймаються зведенням цих самих споруд, під фундамент яких заховали свої послання?
Тоді з нагоди події було сказано багато палких промов, зроблено чимало фотографій на згадку.
Представники ОДА обіцяли, що жодної зупинки в будівництві центру не буде.
Однак чи вірили вони самі в те, що урочисто виголошували перед людьми, яких зігнали їх послухати?
Скоріш за все, ні, адже не та ситуація в Україні, коли державні проекти легко фінансуються і швидко реалізуються.
На спорудження комплексу, вартість якого згідно з кошторисом становить понад 30 мільйонів гривень, 2016 року було виділено 3,5 мільйона гривень: два мільйона — з міського бюджету, один — із державного бюджету і 500 тисяч — із обласного бюджету. Цього вистачило на підготовчі роботи, а вже наприкінці грудня підрядник припинив будівництво через відсутність коштів.
Згодом до фінансування долучили підприємців. Скажімо, із розробкою проектно-кошторисної документації допомогли великі підприємства, що мають представництва в області.
Цьогоріч на проект передбачено виділити 5 мільйонів гривень з Фонду регіонального розвитку та 2 мільйона зі скарбниці Ужгорода. Та гроші надходять невеликими траншами, із затримками, через що об’єкт простоює.
Але й це ще не все.
Якщо спочатку кошторис центру складав близько 36-ти мільйонів, то зараз, коли все подорожчало і зросла вартість матеріалів, у цю суму вкластися вже не можна і витрати збільшилися у рази.
Тому ті, хто зацікавлений у будівництві, наразі почали шукати інвесторів за кордоном, але іноземці вкладати гроші теж не хочуть.
Загалом на сьогодні виконано всього 12 відсотків запланованих робіт, а до закінчення обіцяного терміну залишилося вже лише трохи більше року.
Тому офіційно названа нова дата завершення будівництва – 2030-й рік.
Цікаво, скільки ще капсул закопають чиновники до цього часу? І де саме? А скільки могильних плит встановлять у центрі Ужгорода на зразок тієї, під яку також заклали та ще й освятили мармуровий надгробок на площі Народній у надзвичайно людному і багатому на туристів місці. І ця потворна брила нагадує кожному перехожому про смерть, псує красу міста. Адже для подібних пам’ятників є спеціальні місця – кладовища, їм не місце в центрі. І хоч надгробок тимчасовий, але на його місці з’явиться зовсім непривабливий пам’ятник, до якого чиновникам буде близько у пам’ятні дати покладати квіти та запалювати лампадки.
До речі, на нього чомусь гроші знайшлися, хоча мертвим і так все одно чи десь в Україні на один монумент з нагоди голодомору більше, чи одним менше. А от на центр для реабілітації живих інвалідів та тих, хто боронить кордони держави, чомусь коштів немає.
Отак і живемо, увічнюючи сумне минуле, пам’ятаючи про мертвих і забуваючи при цьому про живих.
Але ж Україні, та й нам усім, потрібні не сумні спомини, а успіх, радість і процвітання.
Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net