В Ужгороді продають лівак у всіх на очах

В Ужгороді є особливе місце, яке завжди об’єднує тих, хто полюбляє алкоголь. Там завжди можна помітити п’яних, і нерідко навіть деякі з них прилаштовуються спати під деревами на зелених зонах, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Це – площа Кирила і Мефодія біля згорілої «України».

«Блошиний ринок» там давно. Просто за безцінь продають старі речі. Але не тільки. Там працює розлив дешевого алкоголю. Біля жінок-продавчинь збираються ті, хто без спиртного не може, а грошей на горілку не має.

Розливають як різні сурогати, так і вино. При цьому в таких місцях бруд і антисанітарія. Там під кіосками збираються десятки щурів. Постійних клієнтів охороняють собаки-безхатченки, яких вони інколи чимось пригощають. Закуска, щоправда, обмежується хлібом або булочкою… і то не завжди. Але тварин ніхто не проганяє і їм добре. Вони люблять людську увагу і готові служити вірою і правдою абикому, незалежно від соціального статусу і товщини гаманця.

Деколи п’яні клієнти, серед яких багато безпритульних, засинають на бордюрах, де колись були лавиці, деколи ховаються під старий дерев’яний кіоск. На сьогодні він недіючий і його розбито, з нього повиламували дошки, особливо знизу.

У цьому місці часто відчувається сморід. При цьому у будь-яку пору року там можна побачити одних і тих же людей. Вони брудні і неохайні, їхні погляди затуманені і очі дивляться у нікуди.

На цю жалюгідну картину, на жаль, ніхто не звертає увагу. Перехожі заклопотано поспішають у справах, правоохоронні органи займаються іншим, адже фактично, якщо п’яні не сідають за кермо та не скоюють злочинів, затримувати їх немає за що. Хоча за незаконну торгівлю притягнути до відповідальності продавців можна, тоді б питання вирішилося саме собою.

А гості Ужгорода, що йдуть у місто з автомобільного та залізничного вокзалів, із огидою поглядають на незрозумілі компанії, які між собою розмовляють на підвищених тонах і ще більше притягують їхню увагу.

Часом ці ж люди йдуть і до аптек. Там вони собі купують настоянку глоду. Це – дешевий спосіб напитися. Адже за 3-4 гривні можна придбати маленьку баночку настоянки, а за найдешевшу пляшку горілки потрібно викласти 80-90 гривень.

Цікаво, що закушують ці люди рідко. Справа в тому, що спиртне калорійне і створює оманливе відчуття ситості. Та й грошей на продукти у них часто немає, а той невеликий мізер, який мають, воліють витратити на міцні напої, навіть не думаючи над тим, якої вони якості і якої шкоди завдають їхньому здоров’ю.

Тож чому спиваються закарпатці? І скільки взагалі на Закарпатті алкоголіків?

Як розповів газеті «Неділя Закарпатські новини»  головний лікар Закарпатського обласного наркологічного диспансеру Василь Кручаниця, діагноз «алкогольна залежність» майже стабільно у всі роки мають 17,5-18 тисяч закарпатців. При цьому одні помирають, а інші поповнюють ряди любителів хильнути зайвого. Тому кількість офіційних алкоголіків майже завжди стала. Але ж до лікаря, як правило, йде лише незначна часка п’яниць. Більшість алкоголіків вперто не визнають, що вони є алкоголіками. Тому головний нарколог радить помножити статистичну кількість тих, хто перебуває на обліку на 5, а то й на 6, для того, аби скласти хоч більш-менш повне уявлення про стан справ у краї з цією шкідливою звичкою.

Але й так дізнатися точну кількість навряд чи вдасться. А проблема стає все більш глобальною. Часто у ранньому віці вживають спиртне навіть діти, а дорослі нерідко самі їх пригощають міцними напоями. Це – не просто проблема, це – справжня трагедія. Чому дітям не розповідають про здоровий спосіб життя, про спорт, про правильне харчування, а навпаки, споюють їх?

Чому немає соціальної реклами про шкідливий вплив алкоголю? Натомість часто можемо з телеекранів бачити рекламу різних марок пива, чіпсів, сухариків, солодких газованих та енергетичних напоїв, ліків. А діти ж це бачать, і саме з таких маленьких слабкощів  і починається потім залежність. Ніхто ж зразу не вживає горілку чи домашній самогон. Крім того, нікого не хвилює те, що їдять діти, скільки купують шкідливого фаст-фуду та нездорових напівфабрикатів.

Держава сама не зацікавлена у здоров’ї молоді. Та й батьки не надто переймаються тим, що діти пробують спиртне.

До того ж, подібні місця для алкогольних тусовок є не лише на площі Кирила і Мефодія, і не лише в Ужгороді, але і в інших закарпатських містах.

Сумно, що наш працьовитий народ поступово спивається, адже, як відомо, 70 відсотків важких злочинів скоюються саме напідпитку. Тому й не дивно, що криміногенна ситуація у нашому краї дуже невтішна.

Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net