Скоро зима. Як закарпатцям зробити родзинки і чорнослив

Покупні родзинки (особливо недорогі) часто бувають вкриті дешевою олією. Це робиться для того, щоб родзинки радували око покупця блиском і не злипалися в одну грудку при зберіганні та транспортуванні. Про це пише газета “Домашня кулінарія“.

Обкладинка свіжого номера газети «Домашня кулінарія»

Олія з часом гіркне і надає родзинкам сильного неприємного присмаку. А ще магазинний або ринковий сушений виноград потрібно мити перед вживанням, інакше він може скрипіти піщинками на зубах. При цьому родзинки часто розмокають від води.

З магазинним чорносливом теж не все просто. Так, у продажу є натуральний продукт, який роблять за традиційною технологією: сливи певних сортів просто сушать при потрібній температурі. Проблема в тому, що коштує такий чорнослив набагато дорожче «бюджетного». А ось останній отримують вже з хитрощами: просочують різними сумішами, щоб сухофрукт залишався соковитим при зберіганні, покривають гліцерином для глянцевого блиску тощо.

Всіх цих недоліків позбавлені домашні сухофрукти. Зараз саме час, щоб зайнятися їх приготуванням.

Родзинки

Обмовимося відразу: світло-жовтих родзинок у вас не вийде, тому що його роблять, обробляючи виноград при сушінні сполуками сірки. Тож ми будемо робити коричневі і чорні родзинки. Вони теж гарні і смачні, а ще стовідсотково натуральні.

Якщо ви плануєте класти їх в кекси, каші і мюслі, купіть невеликий виноград сорту кишмиш (без кісточок). Орієнтуйтеся на смак винограду: якщо він солодкий, то і родзинки будуть такими ж. З чорного кишмишу вийдуть чорні з блакитним відливом родзинки, з зеленого винограду – коричневі. Краще вибирати зелений виноград з жовтуватим відтінком: він спіліший, а родзинки, зроблені з нього, будуть солодшими. За можливості купуйте виноград з тонкою шкіркою. Якщо ж потрібні родзинки тільки для компоту, то можна сушити і виноград з кісточками.

Крок перший

Грона винограду трохи промийте під проточною водою. У раковину поставте тазик або іншу ємність, де ви будете охолоджувати оброблений виноград під струменем холодної води. Закип’ятіть каструлю води, додайте в неї 1-2 ст. ложки харчової соди (обережно: вода буде вирувати). Зніміть каструлю з вогню. За допомогою друшляка, бляшаного сита або шумівки занурюйте по одному грона в цю воду на 5 секунд, потім кладіть цей виноград в раковину і включіть холодну воду. Поки чергова партія винограду відправляється на 5 секунд в каструлю, попередня буде охолоджуватися.

Крок другий

Обробивши таким чином весь виноград, відокремте ягоди від гілочок і висипте в піддони сушарки. Ягоди повинні лежати одним шаром. Встановіть регулятор сушарки на 50 градусів і включіть її на 3 години. По закінченні цього часу потрібно вимкнути сушку і зробити перерву на 3 години. Потім знову включити на 3 години, далі знову перерва на такий же час. Перерви потрібні, щоб виноград рівномірно просушився, став в’яленим, але не твердим.

Коли ви побачите, що ягоди трохи підв’яли, почали зморщуватися, далі можна сушити їх при тих же 50 градусах вже без перерв. Майте на увазі, що тепло може йти в сушарці не скрізь рівномірно, тому виноград потрібно періодично перевіряти і прибирати вже висушені ягоди. При визначенні готовності стисніть родзинку між пальцями: консистенція її повинна бути, як у звичайних родзи-нок – щільна, але не тверда.

Зберігайте продукт в скляних банках при кімнатній температурі. До речі, домашні родзинки не злипаються, вони чисті і дуже ароматні.

Чорнослив

Для нього знадобиться сорт «угорка» – великі довгасті сизо-чорні сливи з зеленувато-жовтою м’якоттю і невеликою вузькою кісточкою. Плоди краще вибирати м’ясисті, вони повинні бути зрілими, але не переспілими, без пошкоджень. Їх потрібно добре вимити і теж занурити в дуже гарячу воду з содою. Робимо все те ж саме, що і з виноградом, але соди покладіть на 1 ч. ложку більше і в гарячій воді сливи тримайте не 5 секунд, а 8. Потім теж охолодіть їх під проточною холодною водою.

Щойно приготований чорнослив має ефектний глянцево-чорний колір. При зберіганні він трохи потьмяніє. А ось магазинний залишиться блискучим – через гліцерин.

Така обробка видаляє природний восковий наліт з шкірки плодів і робить в ній мікроотвори, за рахунок цього сушка буде відбуватися рівномірно.

Сушать сливи в сушарці в один шар теж за температури 50 градусів і спочатку теж з перервами. Потім, коли м’якоть трохи скривиться і з отвору не буде виділятися сік при натисканні, за бажання можна акуратно видалити кісточку. Досушувати плоди при 50 градусах вже без перерв. Цікаво, що вид сушених слив довго не нагадує власне чорнослив, але це нормально. У якийсь момент їх шкірка раптом стає ніби лакованою, набуває красивого глянцево-чорного кольору. При зберіганні, правда, натуральний чорнослив трохи тьмяніє.

Ступінь готовності перевіряємо, як і в випадку з родзинками, натисканням. Домашній чорнослив краще зробити сухішим за магазинний (нагадаємо, там його м’якість досягається штучно), щоб можна було зберігати його при кімнатній температурі в скляних банках. Виробники, до речі, зберігають чорнослив при температурі 0-10 градусів, а в домашніх умовах можна прибрати його і в холодильник.

Газета «Домашня кулінарія» ексклюзивно для zakarpatpost.net