Як колючий Діма зчинив переполох у хаті закарпатки

[Total: 0    Average: 0/5]

Ночами «воював» із взуттям, бився об закриті двері, розбив вазу

Деколи лісові тварини навідуються до закарпатців у гості. Допитливі чотирилапі із цікавістю вивчають новий світ, поводяться досить сміливо. Зокрема, нещодавно до мешканки Ужгородського району Дарини Синьо завітав колючий гість, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

«Я почула у дворі гавкіт собаки, вийшла з хати, але там нікого не було. Утім Джек не замовкав. Наша німецька вівчарка дуже розумна і ніколи просто так не здіймає галасу, – розповідає газеті «Неділя Закарпатські новини» жінка. – Я розуміла, що щось він таки побачив. Тим більше що дивився собака не на вулицю, а на квітник. До чогось він намагався торкнутися лапкою, але потім її відтягав. Поводився хоч і сердито, але обережно. Підійшла глянути ближче, що ж там знайшов мій улюбленець. Очам не повірила, коли наблизилася. Біля Джека був маленький сірий клубочок. Я зрозуміла, що то їжачок».

Закарпатка забрала тваринку до хати, аби собака не нашкодив їй. А коли зі школи повернувся її син, його радості не було меж.

«Спочатку я нагодував його яблуком. Він з’їв два шматочки. Потім ми пригостили його вареним м’ясом. Він наївся, згорнувся клубочком і задрімав у куточку», – каже дев’ятирічний Андрійко.

Спостерігаючи за новим підопічним, він зробив для себе багато цікавих відкриттів.

«Часто в дитячих книжках малюють їжака, який несе на спині яблуко. Але ці тварини не наколюють на свої голки ні гриби, ні яблука, ні будь-які інші великі предмети — просто вони фізично не можуть так згорнутися, щоб це зробити», – запевнив хлопчик. – Крім того, запаси фруктів їжакам на зиму зовсім не потрібні, бо вони на цей період просто впадають у сплячку. Ще одна з легенд про їжака: нібито,якщо  зустрінеш в лісі хижака, він може згорнутися в клубок і покотитись, тікаючи від небезпеки. Це – неправда, бо їжак – не колобок і котись він не може».

Та найцікавіше почалося вночі. Коли всі заснули, їжачок, що веде активний спосіб життя у сутінках, вирушив в експедицію коридором. Спочатку на стукіт ніхто не звертав уваги, але коли врешті-решт Діма перевернув полицю із взуттям, від грохоту всі перелякалися і позіскакували з ліжок. Добре, хоч не прибило металевою конструкцією крихітну тваринку.

Діма був ще зовсім молодим, напевно, він втік від мами і опинившись у хаті, прагнув знайти вихід із будинку, щоб повернутися до неї.

Але про це тоді ніхто не подумав. Діму господиня напоїла молоком і чекала, що він засне. Але їжачок спати і не думав. Він почав вивчати кімнати, кухню, уже сам шукав собі їжу.

Ту ніч спати він не дав нікому. А вранці спокійно знову знайшов собі затишне місце в куточку і заснув.

Наступної ночі їжачка помістили в коробку, щоб не галасував. Проте з неї він дуже швидко вибрався і знову почав «воювати» із взуттям, бився об закриті двері, розбив вазу.

Крім того, він явно переїв і в нього почалися проблеми з травленням.

Уранці Дарина винесла його на газон і він там поїв якоїсь травички. Після цього йому покращало. Ґаздиня розуміла, що тваринку потрібно відпустити, адже на волі, серед дикої природи йому краще. Але Андрійко не хотів.

Так Діма прожив у родині майже тиждень. Поступово всі звикли до його нічних пустощів і вже навіть не звертали на них увагу.

Але одного разу Андрій виніс його в двір, аби він побув трохи на свіжому повітрі, і Діма зник. Скоріш за все, він повернувся додому – туди, звідки й прийшов.

Та це навіть добре, адже йому дійсно краще серед лісу, а не в тісному для тваринки людському будинку.

Анна ЗУСКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для  zakarpatpost.net

Comments are closed.