Як у нашій квартирі оселився алкоголік із крилами
Алкоголь навчився сам собі виробляти у клітці
Купити папугу нас змусив маленький син. Та ми й не пожалкували. Кеша став відмінним вихователем нашої дитини. Кольорова пташка дуже подобалася синові. Адже те, що вона ще і вміла промовляти кілька слів, викликало у нього величезний захват. Можна вважати, що в нашій квартирі панувало суцільне свято. Якщо ми обоє були зайняті роботою, то Юрчик весь час розмовляв з Кешею, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
А ще наш гарний Кеша завжди з великим успіхом розважав усіх наших гостей. Коли вони переступали поріг нашої квартири, починалася справжня вистава. Кеша сердито перекрикував кожного. Щоправда, він не умів копіювати цілу фразу. Але йому припадало до серця якісь слівце, вимовлене гостем – і от це слівце він міг вигукнути сотні разів за годину. Це було справді кумедно.
Але якогось дня ми помітили, що він вже зовсім з’їхав із котушок. І вже свої улюблені слівця він строчив як із кулемета. А ще в своїй клітці виробляв такі номери, що кімната ходила ходором. А коли ми відкрили клітку, він злетів до стелі. По квартирі почали літати розбиті кружки, тарілки та шматки гардин.
Ми ніяк не могли зрозуміти, що робиться із цим дивним птахом і у чому причина такого його збудження?
– Може йому потрібна подруга? – подумали ми. – І от він не знаходить собі місця. А ми його тримаємо в тюрмі. А може він хворий? Але не скидалося на те, щоб його щось боліло, проте й надалі він був сам не свій.
Ми понесли птаха до ветеринара. Але щойно ми випустили Кешу з клітки, як він зразу ж у лікарняному кабінеті почав створювати гармидер. Здавалося, що це привид літає по кімнаті. Всі почали його ловити, але це було неможливо. Нарешті медсестра принесла трохи корму і насипала в мисочку. Кеша цим зацікавився. І за той час лікар зловив його і почав оглядати.
На диво, він не знайшов ніяких відхилень у здоров’ї нашого улюбленця. Лікар сам здивувався, але запевнив нас, що птах – просто у чудовій формі. Ми з полегшенням зітхнули і якимось дивом знову замкнули птаха у клітку. Не будемо розказувати, що він у тій клітці виробляв дорогою додому, бо це довга історія. Ми боялися, що він рознесе нашу машину.
Після дороги він все ж трохи втомився і заснув. Тож і для нас настав перепочинок. Але через кілька годин він знову прокинувся і взявся за своє. Ми почали йому погрожувати, що випустимо його у двір і хай собі там живе, як знає.
Але це папуга, а не людина – попри те, що вміє повторювати людські слова. Він не зрозумів смислу наших слів. Навпаки – Кеша радісно підхопив нове слово і почав строчити як кулемет – двір, двір, двір, двір, двір, двір, двір… Приблизно так поводяться діти, коли почують щось таке, що їм дуже подобається. Можна подумати, що Кеша був захоплений нашою ідеєю випустити його з квартири.
Тож тепер наші дні перетворилися не тільки на суцільне свято, а й на нескінченні демонстрації гумору папуги. Він нещадно знущався над нами цілими днями, невпинно різким голосом повторював всілякі словечка.
Ми навіть подумали про те, що птаха треба продати – може в інших, більш суворих руках він стане і більш вихованим. Але покупці сахалися від його кипучої поведінки. А ми намагалися якомога менше перебувати в квартирі і зараз вже подовгу залишалися на роботі або ж взяли собі за звичку гуляти десь надворі. І тому зараз наша квартира майже спорожніла.
Але ось до нас приїхала теща. Вона і знайшла причину збудження Кеші. Свіжим оком вона поглянула на птаха – зазирнула у клітку і сплеснула руками:
– Та ж ваш Кеша – справжній алкоголік! І ви, дорогі мої діти, у цьому йому і самі потураєте.
Ми перезирнулися між собою і, звичайно, я запідозрила, що чоловік відливає йому пиво. Адже у нас була така звичка – у спекотні дні брати пляшечку пива додому.
Але чоловік злякано поклявся, що він ніколи не ділиться пивом із ненависним Кешею. Може це зробив наш синок? Але ж він ніяк не міг дістатися до клітки.
А теща сердито вела далі:
– Нічого ви не розумієте ні в самогоні, ні в інших напоях.
А потім пояснила, як все це відбувається. Ми даємо Кеші корм, наливаємо воду, а ще підкидаємо його улюблених фруктів. І, що ви думаєте, частинку фруктів хитрий птах з’їдає, а іншу частинку кидає у воду і чекає, коли все те забродить.
А потім птах випиває бражку. І тут його маєш – алкоголік із крилами оселився у нашій квартирі.
Ми не знали – сміятися чи плакати з того, що почули. Але дуже суворо стали стежити за раціоном Кеші. Той одразу зрозумів, що його розкусили, і засумував.
Але ми – теж люди. Тому деколи дозволяємо йому розважатися. Наприклад, на Новий рік чи на якісь свята. У такі дні Кеша дивиться на нас, як на якихось справжніх спільників. Розуміє, що йому дозволили трохи гульнути.
Кеша поблажливо дивиться на нас, коли ми промовляємо всякі тости, галасуємо І зовсім щасливий з того, що в такі миті ми зовсім на нього не зважаємо. Бо наша поведінка в такі хвилини мало чим відрізняється від поведінки нашого папуги.
Василь РЕВА, Іршавський район, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
