АНОНС. Будні мольфарів: градовий чепелик, громовиці і настоянка на гадюках
Люди, яких називають карпатськими мольфарами, живуть самотньо в горах, подалі від скупчень народу. Самі свої «послуги» не рекламують, але якщо прийшов – то візьмуть. І уникають публічності, особливо преси, каже Микола Данилюк, засновник музею карпатської магії у Верховині. Можливо, вони побоюються повторити долю знаменитого мольфара Михайла Нечая (на фото) – його, нагадаємо, вбили в 2011 році, а вбивцю визнали неосудним і відправили на лікування, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
У цій частині Карпат кожна дощечка дихає старовиною. Не дарма унікальний музей карпатської магії з’явився саме у Верховині, де і так шанують автентику, традиції культури і побуту. Сусідня Криворівня – це місце, де Параджанов знімав культові «Тіні забутих предків»: тут вціліла навіть традиційна хата-ґражда, яку вибрали для зйомок. Тепер в ній – популярний музей. Поруч – Верхній Ясенів, де жив славетний карпатський мольфар Михайло Нечай. Та й Орест Стафійчук, сучасний мольфар і цілитель, автор серії книг «Книга порад карпатського мольфара», теж тутешній. Тут знають все про дідівські обряди і звичаї, пам’ятають легенди і перекази про мольфара, які не тільки людськими долями управляли, а й грозами.
Музей карпатської магії відкрили в ніч на Івана Купала. У Карпатах це велике свято, час, коли можна опанувати велику силу.
«Михайло Нечай казав, що Івана Купала – що другий Великдень. У цей день ходив збирати трави – вони ставали найбільш цілющими», – розповідає «Сегодня» Галина Дідушко-Мартищук, гід музею.
Що ще цікавого розповів мольфар?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері популярної на Закарпатті газети «Поради».
Купуйте свіжий номер газети «Поради» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 5 жовтня.
