Чи міг бути Старий Ужгород в районі Горянської ротонди. Думка історика
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з доктором історичних наук, професором Романом Офіцинським, який працює завідувачем кафедри історії України Ужгородського національного університету. Це – відомий вчений, автор понад двохсот праць, під його керівництвом успішно захистилися сім кандидатів наук. Удостоєний наукової премії імені Михайла Лучкая ‒ за краєзнавчі книжки «Народні перекази Закарпаття» та «Екскурсії Ужгородом».
– Будівництво Горянської ротонди датується приблизно ХІІ століттям. Це – перша кам’яна церква Закарпаття. У той же час відомо, що у 1241 ‒ 1242 роках місто пограбували і зруйнували монголи. Ротонда знаходиться далеко від замку, але ж логічно, що така церква могла бути збудованою біля феодальної фортеці. Дехто вважає, що давній Ужгород знаходився в межах сучасних Горян. Якої думки Ви?
– Щодо цього крапку ставити зарано. Вужчі фахівці-медієвісти розводять руками через брак подробиць у писемних джерелах. Археологи, образно кажучи, ще не докопалися до істини. Наразі знаємо, що Ужгород стає середньовічним містом у VIII – IX століттях. Навколо городища-замку об’єдналося кілька прилеглих поселень. Замок Унг писемно відомий від середини XIII століття. Є три гіпотези щодо його розташування: на Замковій горі; поблизу села Драгньов (Словаччина), де Уж впадає в Лаборець, 30 км західніше Ужгорода; у Горянах. Останнє припущення пов’язане з ротондою і замком, який у 1320-х роках розібрав Філіп Другет, а камінь використав для відновлення на Замковій горі іншої фортеці, знищеної монголами. Оскільки Горяни згадано як dominium de Gerin, то проводяться аналогії з давнім Києвом, де на «горі» – у дитинці проживала князівсько-боярська верхівка, а на «подолі» – торгівці, ремісники, біднота…
– Зараз існує Дуже багато суперечок про те, хто жив у межах нашого краю, поки його не захопили угорські племена. Як гадаєте, ким насправді були заселені ці землі?
– Давніми слов’янами, з яких постав український етнос. Ужгород був центром хорватської «славінії», належав до Земплинсько-Ужанського племінного князівства, що входило в зону впливу Болгарської держави. Перший король Угорщини Стефан (1000 ‒ 1038) за болгарським адміністративним взірцем утворив комітати (жупи), осередками яких стали слов’янські гради-замки. Один із них став центром комітату Унг і королівською фортецею.
