В Ужгороді дехто залишив на віки вічні сліди в історії. Якщо й не назавжди, то на декілька століть точно.
Утім багато хто все одно нехтував забороною і навіть не дивився на те, що бетон не встиг застигнути. Хоча обійти цю територію не важко, потрібно зробити всього кілька десятків зайвих кроків.
Отже, один з таких відчайдухів і застряг ногами в бетоні, залишивши свої сліди в історії міста.
Можна побачити там ще одні сліди – собачі. Але звинувачувати тварину у тому, що вона знехтувала загальними правилами не можна. Чотирилапий же це робив неусвідомлено. А от людина, судячи з відбитків, це був чоловік, напевно, навмисне вирішила як Месія, що ходив по воді, пройтися по свіжому бетону.
Можливо, чоловік думав, що він паритиме, як Христос у повітрі, але здійнятись над поверхнею землі йому не вдалося і він застряг ногами у бетонній суміші.
Що ж, через віки при проведенні археологічних розкопок відбитки його взуття виявлять історики і вивчатимуть, у що він був взутий і чи це був корінний ужгородець, або мешканець одного з районів Закарпаття, який приїхав до міста у справах.
Звісно, це жарти, але насправді дивує, чому наш народ лінується пройти кілька зайвих метрів і нерідко заважає робітникам працювати. Журналісту zakarpatpost.net неодноразово доводилося бачити, як на ділянці перед пішохідним мостом, коли викладали бруківку і встановили огороджувальну стрічку, перехожі перелізали через неї і проходили все одно там, де тимчасово прохід був забороненим. Якщо ж їм робили зауваження, ще й обурювалися.