Вітропарк на полонині Боржава: благо чи небезпека для Закарпаття? Думка еколога

[Total: 0    Average: 0/5]

Зараз про те, що на полонині Боржава планують побудувати потужну вітрову електростанцію, надзвичайно багато говориться. Серед наших земляків є як захисники цього проекту, та і ті, хто бачить у ньому серйозну загрозу довкіллю, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Маніпулюють цим питанням не лише забудовники, активісти, але й деякі політики. Здавалося б, вітрова енергія вважається цілковито безпечною, тож що насправді може становити загрозу? Чи може вітропарк зашкодити природі Карпат? Чи справа не лише у вітряках? Можливо, дещо від нас таки приховують?

Про це газеті «Неділя Закарпатські новини» розповіла кандидат біологічних наук, еколог, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.

— Наша організація ГО «Екосфера» підтримує розвиток вітроенергетики в Україні. Звичайно, вітрова електростанція може нести небезпеку для птахів і кажанів. Якщо об’єкт знаходиться десь біля житлових кварталів, будинків, то обов’язково беруться до уваги ще й рівень шуму, мерехтіння тіней, вібрації, електромагнітні поля,   бо це може негативно впливати на людей та тварин. Тому при проектуванні вітропарків важливо обирати такі місця, де вітряки не стоять на шляху міграційних коридорів диких тварин і щоб побічними ефектами не впливали негативно на все живе. При врахуванні цих моментів вітряки не є шкідливими для довкілля. Але чому на Закарпатті почалася дискусія. Тому що інвестор вирішив побудувати високогірну вітрову електростанцію, причому досить потужний вітропарк на 120 МВт, на самій вершині одного з найвищих хребтів Українських Карпат. На сьогодні в Європі є лише один високогірний вітропарк у Австрії, він значно менший за кількістю вітряків та потужністю від того, який хочуть будувати на полонині Боржава. При цьому він не знаходиться на основному хребті. А у нас вітряки хочуть розташувати на одному з основних хребтів, який має важливе природоохоронне значення, є об’єктом Смарагдової мережі, туристичною Меккою, знаходиться у субальпійському поясі, який є дуже рідкісним і унікальним ландшафтом для України в цілому. Тож основна хвиля протестів, яка піднялася у області,  спрямована не проти вітряків як таких, а проти розміщення вітропарку саме на полонині Боржава. Якщо вітряки розташують нижче, як хочуть зробити у Турківському, Рожнятівському районах Івано-Франківської області, або як уже побудували у Старому Самборі, що на Львівщині, серед закинутої промислової зони, де немає нічого цінного для природи, заперечень не буде. Там вітряки є туристично привабливим елементом запустілого трансформованого ландшафту, який досі не представляв жодного природоохоронного та туристичного інтересу. А на Закарпатті цими ж вітряками хочуть спаплюжити наявні унікальні для України природні цінності, наймальовничіші ландшафти дикої природи, заради яких вже зараз на Боржаву приходять туристи.

Та проблема в тому, що назустріч турецький інвестор  іти не хоче, хоча представникам інвестора усі науковці-біологи, географи та геологи, а також експерти з туризму та охорони природи, представники органів місцевого самоврядування Міжгірщини в один голос кажуть: «Спустіть вітряки вниз – і ми вас підтримаємо». Але турки вперто стоять на своєму.

Марина АЛДОН,  газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.