Декілька останніх місяців увага всієї країни прикута до процесу отримання Україною Томосу, спеціального церковного документу, який дозволить створити в країні національну православну церкву – автокефальну, тобто незалежну по відношенню до Російської православної церкви.
Та цьому противиться Російська православна церква, яка як наслідок, фактично розірвала зв’язки з Константинополем, так і її сателіт в Україні – УПЦ.
Не виключенням стали і представники духовенства УПЦ Закарпаття, що зі всіх сил перешкоджають створенню Єдиної української помісної церкви в тому числі й дестабілізуючими кроками у релігійному житті нашого краю.
Наприклад, керуючий Хустською єпархією УПЦ митрополит Марк розглядає варіант приєднання до Сербської Православної Церкви, відразу ж опісля отримання Українською православною церквою Томосу. Не говорячи вже про постійні переконування та залякування Марком своїх парафіян про неприпустимість підтримання Єдиної помісної церкви в Україні. Ці громади в постійному очікуванні, що «хтось» прийде і забере від них храми. Але ніхто навіть і не здогадується, що сам Марк планував силою захопити храм Різдва Пресвятої Богородиці (с.Пилипець Міжгірського району), який входять до складу Закарпатської єпархії УПЦ КП.
Такі дії притаманні й митрополиту Мукачівському і Ужгородському Феодору. Досить неоднозначна постать. В бурі 90-ті Феодор був духовним наставником місцевого криміналітету, благословляв їх в добру путь, за що, владика отримував від них значні суми пожертв. Вже відомий факт, що отримуючи кошти за кадрові рішення в єпархії у 2013 році був зміщений з посади. Феодор «друг» всіх політиків краю, саме перед початком виборчих кампаній, за «підтримку» якого ці ж політикани щедро віддячують.
Вже стало показово, що служителів УПЦ ототожнюють з багатством та дорогим безтурботним життям. Всім відомі дорогі автопарки та розкішні будинки кліру УПЦ в Закарпатті.
Декілька останніх місяців увага всієї країни прикута до процесу отримання Україною Томосу, спеціального церковного документу, який дозволить створити в країні національну православну церкву – автокефальну, тобто незалежну по відношенню до Російської православної церкви.
Отримання Томосу – питання часу. Рішення Синоду Вселенського патріархату було прийнято ще 11 жовтня. Згідно з цим рішенням, Вселенський патріарх продовжує процедуру надання Томосу, а отримає його Українська церква після завершення процесу об’єднання.
Та цьому противиться Російська православна церква, яка як наслідок, фактично розірвала зв’язки з Константинополем, так і її сателіт в Україні – УПЦ.
Не виключенням стали і представники духовенства УПЦ Закарпаття, що зі всіх сил перешкоджають створенню Єдиної української помісної церкви в тому числі й дестабілізуючими кроками у релігійному житті нашого краю.
Наприклад, керуючий Хустською єпархією УПЦ митрополит Марк розглядає варіант приєднання до Сербської Православної Церкви, відразу ж опісля отримання Українською православною церквою Томосу. Не говорячи вже про постійні переконування та залякування Марком своїх парафіян про неприпустимість підтримання Єдиної помісної церкви в Україні. Ці громади в постійному очікуванні, що «хтось» прийде і забере від них храми. Але ніхто навіть і не здогадується, що сам Марк планував силою захопити храм Різдва Пресвятої Богородиці (с.Пилипець Міжгірського району), який входять до складу Закарпатської єпархії УПЦ КП.
Такі дії притаманні й митрополиту Мукачівському і Ужгородському Феодору. Досить неоднозначна постать. В бурі 90-ті Феодор був духовним наставником місцевого криміналітету, благословляв їх в добру путь, за що, владика отримував від них значні суми пожертв. Вже відомий факт, що отримуючи кошти за кадрові рішення в єпархії у 2013 році був зміщений з посади. Феодор «друг» всіх політиків краю, саме перед початком виборчих кампаній, за «підтримку» якого ці ж політикани щедро віддячують.
Вже стало показово, що служителів УПЦ ототожнюють з багатством та дорогим безтурботним життям. Всім відомі дорогі автопарки та розкішні будинки кліру УПЦ в Закарпатті.
