Як на Закарпатті варять смертельний бограч із шин
Традиції, які вбивають
Автомобільні шини на Закарпатті ніде не утилізуються. Їх найчастіше просто викидають там, де заманеться. Особливо в селах. Але не тільки.
Газета «Неділя Закарпатські новини» раніше писала про кладовище шин в Ужгороді. Тоді автомобільні покришки хтось просто поскидав у річку, неподалік від стадіону «Авангард». При цьому ніхто не думав, що шкідлива гума негативно впливає на підводних мешканців, а разом із ними – на тих, хто харчується рибою – птахів, тварин та навіть людей.
Але й це ще не все. У Ізі, столиці лозоплетіння, щоосені палять шини. Ні, там не черговий Майдан починається, а місцеве населення таким чином варить лозу. Гілки верби складують у великі казани з водою, і ставлять на багаття, яке розводять не з дров, а зі старих покришок.
Тож після такого варіння «автомобільного бограчу» над селом стоїть такий густий чорний смог, що він доходить аж до Хуста і запах такий неприємний, що від нього на очі навертаються сльози.
А от у Києві діють пункти прийому і переробки шин. Відомо, що в Україні за рік накопичується близько 25 тисяч використаних шин, а це – 150 тон гуми.
Правильна переробка шин дозволяє вирішити одразу дві проблеми – заощадити нафту і не забруднити ґрунт токсинами.
Крім того, зі старих автопокришок виготовляють багато корисних товарів: тротуарну плитку, підошви для взуття, покрівлю для дахів, шпали та підкладки під рейки, колеса для інвалідних візків та лікарняних ліжок, нові шини та багато іншого.
Тож наразі в столиці аж 10 пунктів прийому старих покришок.
Більше того, там із них вміють робити справжні шедеври. Взяти хоча б унікального велетенського гумового слона у зоопарку, якого встановлено на знак того, що якщо не дбатимемо про природу, скоро нас оточуватимуть лише такі штучні тварини.
До речі, гумових диво-скульптур у нашому краї можна б зробити багато, наприклад, ведмедів – символ області при дорогах. Це було б і гарно, і стало б родзинкою для гостей.
Крім того, зважаючи на те, що на Закарпатті дороги далеко не ідеальні, а гуму з використаних покришок у багатьох країнах Європи додають до асфальту при нанесенні дорожнього покриття, цей досвід також було б корисно перейняти.
А ми, на жаль, використовуємо ресурси неефективно, топчемо скарби під ногами, та ще й завдаємо при цьому величезної шкоди довкіллю.
Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
