Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 25 листопада
День на Закарпатті був багатим на події.
У Малому Березному перекрито контрольно-пропускний пункт. Про це у спільноті “Доста Закарпаття” повідомив Владислав Пугінський
“КПП Малий Березний повністю перекритий. Ось до чого це все призвело… Народ збирається та готовий повністю закрити КПП, повністю їх підтримую та пропоную ще радикальніші дії, тобто повністю перекрити район, але народ поки що до того не готовий” – написав він.
Нагадаємо що новий закон про розмитнення авто на єврономерах викликав шквал протесту.
В Ужгороді автовласники “євроблях” зібралися біля стадіону “Авангард”. На місце прибула поліція. Згодом протестувальники перебралися до Закарпатської ОДА. Там підпалили шини. Вимагають скасування закону про нового закону.
Сьогодні зранку соцмережі облетіла фотографія користувача Сергія Вікторовича із пошкодженою фотозоною “Я люблю Ужгород”.
Ужгородці активно обговорювали, кому заважає цей знак, адже знівечено його далеко не вперше.
Цього разу вандал виламав літеру “У”.
А зараз Ужгородська міська рада оприлюднила відео, на якому видно, як усе відбувалося.
Видно, що пошкоджено фотозону навмисне. Хлопець підійшов, виламав літеру, постояв і пішов далі.
Сподіваємося, хоч цього разу правоохоронці спрацюють злагоджено і покарають винного.
Майстер тату Олександр Рабкевич розповів, у якому віці та на яких частинах тіла найкраще робити татуювання та розвіяв деякі міфи
Колись наколки вважалися знаком бунтарів. Церква виступала категорично проти малюнків на тілі. Зараз же татуювання стали настільки невід’ємною часткою культури, що їх можна побачити не лише на мужніх чоловічих плечах, але й на руках тендітних дівчат. Молодь, яка прагне відрізнятися від інших, таким чином нерідко самостверджується і обирає певний знак чи символ, який хоче відтворити на собі. Зараз тату – це не просто чорні візерунки чи літери, а складні багатоколірні композиції, які виконуються поетапно і можуть займати великі площі на шкірі, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
- Дівчина хотіла розіграти хлопця, ніби її вдарило струмом, але такої реакції вона не очікувала. ВІДЕО
Тож яка нині мода на татуювання, на які частини тіла найчастіше їх наносять закарпатці, які обирають малюнки і чи дійсно процес нанесення татуювання настільки болісний, як про нього кажуть… Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з майстром тату з Ужгорода Олександром Рабкевичем.
Україна вже 27 років незалежна, багато хто навіть не жив у Радянському Союзі, але в головах багатьох залишається радянський менталітет. Саме гасла тих часів про те, що все має бути безкоштовно, що хтось комусь щось зобов’язаний досі можна почути як від молодих, так і від старих, як від безробітних, так навіть від деяких підприємців.… і не лише почути. Хоча насправді навіть тоді нічого ніде безкоштовного (тобто шарового) не було. Хіба можна було колись піти в магазин, набрати собі повний кошик продуктів, не розрахуватися і понести додому? А хіба ви будете працювати без зарплати? Виконуватимете свою роботу просто за «спасибі»? Можливо й так, але не довго. Тож чому закарпатці так люблять халяву і чому за деякі послуги так неохоче розраховуються? – пише газета «Неділя Закарпатські новини»
Саме це й намагалася з’ясувати газета «Неділя Закарпатські новини».
На шару навіть оцет солодкий?
Це прислів’я давно стало часткою не лише життя багатьох, але й способом мислення. Халяву люблять усюди, не лише на Закарпатті. У нас хоч за щось задарма люди нерідко ставлять алдомаш, тобто гостину.
Жаргонне значення слова «халява» — це щось безплатне. Припускають, що вираз походить від звичаю наших предків ховати на бенкетах пригощання в халявах, щоб можна було поїсти безкоштовно ще раз. За іншою версією, коли древній селянин наймався на сезонну роботу, роботодавець повинен був не тільки заплатити йому грішми, а й дати тканину на одяг і шкіру для взуття. Мірку для шкіри знімали по ступні. А скільки працівник отримував на халяву (буквально на халяву чобіт), залежало тільки від щедрості роботодавця. Крім того, бідні люди брали «на халяву», тобто ховали в чоботи дрібні подарунки, у тому числі їжу.
Чоловік із Тячівського району пішов до лісу заготовляти дрова. Але трапилося нещастя. Він травмувався.
Очевидці викликали Швидку і доправили його до лікарні. Однак врятувати життя закарпатцю не вдалося. Він помер у реанімаційному відділенні.
Також повідомляється, що справу вже розслідують правоохоронці.
Завтра на автомомбільному пункті пропуску “Чоп” планується акція протесту. Подію анонсувало ГО “Доста Закарпаття”.
Спрямована вона проти нового Закону про розмитнення автомобілів.
Учасники акції планують зібратися вже о 9 ранку на митному пості «Тиса». Закликають долучитичся усіх бажаючись.
Читачі газети «Неділя Закарпатські новини» постійно надсилають нам свої історії про чотирилапих улюбленців.
Нещодавно про свою кішку розповіла ужгородка Юлія Бонь.
Її білосніжна Маркіза має абсолютно чорного кавалера – сусідського кота Горинича.
Тварини дружать уже декілька років. Коли вони лежать разом у неї на дивані, за словами жінки, це нагадує знак «Ян і Інь», що означає чоловічий і жіночий початок. Також кішки разом виходять на полювання.
Однак Горинич має досить дикий норов і не любить фотографуватися. Він ховається від фотоапарата, йому подобається годинами просиджувати на дереві. Там він ловить пташок. Не щоразу, звісно, вдається спіймати крилатих, але нерідко здобиччю пригощає і подругу.
А от Маркіза більше любить ловити мишей. Їх вона приносить під двері квартири і нявчанням кличе ґаздиню, щоб похизуватися своєю спритністю.
