Про це та інше під час наших «Недільних бесід» ми говорили з відомим закарпатським істориком, археологом та дослідником, кавалером ордену Марії Терезії Олександром ДЗЕМБАСОМ.
– Що можете розповісти про розкопки на території Ужгородського замку? Що цікавого вдалося знайти?
– Честь Ужгородському національному університету, молодим історикам за те, що вже давно проводять хай не масштабні роботи, але досліджують пам’ятки замкової архітектури Закарпаття, проводять експедиції, вивчають Середнянський, Королівський замок, середньовічні церкви.
Якими засобами народної медицини варто користуватися закарпатцям. Думка людини, яка точно про це знає
А в цьому році вперше розпочала роботу експедиція УжНУ спільно з Закарпатським краєзнавчим музеєм і Закарпатським Центром туризму учнівської молоді, який я частково репрезентую, і ми спільними зусиллями почали досліджувати церкву святого Юрія. Цікавого там багато, ми досить багато матеріалу отримали для подальшого осмислення, виявили перші загадки. Справа в тому, що наразі із тієї ділянки, яку ми дослідили, найбільш ранній матеріал можна датувати початком ХV століття. Це – найбільш ранній матеріал , більш давнього немає, хоча ця церква згадується у документах з ХІІІ століття. Тобто та, стара церква, ймовірно, була розташована десь поряд, і ми її ще не зачепили. Але роботи триватимуть і надалі. Ми плануємо провести масштабні роботи й, запевняю, закарпатці будуть здивовані тим, що вони мають, по чому ходять. Усі знахідки поповнять колекцію Закарпатського краєзнавчого музею. Буде розглядатись питання їхньої експозиції. На жаль, у ХVІІІ столітті за часів Австрійської імперії цю церкву пограбували. Нам вдалося знайти навіть керамічні келихи, напевно, з-під вина, з яких пили злодії. Вони цілі і добре збереглися. Проте все вкрасти вони не змогли. Виявлено і не зруйновані поховання. Їх не так багато, а це – дуже важливий для нас матеріал. Цікаво, що деякі поховання знаходилися під стінами, деякі – поряд із ними. Та якісь висновки робити ще зарано.