Як «американські генерали» обманюють закоханих закарпатських жінок

Пристрасні мрії про солодке життя коштують нашим жінкам  від 300 до 3 тисяч євро

Вони залишаються і без чоловіків, і без грошей

Зараз, коли майже в кожного закарпатця є сторінка в соцмережі, будь-хто може стати жертвою віртуальних шахраїв. Звісно, багатьом здається, що ця тема не є актуальною для нього, однак перш ніж робити висновки, варто ознайомитися з історією нашої читачки, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Слід щзауважити, що атакувати наших землячок найбільше полюбляють скамери – інтернет-наречені з інших країн, які пропонують наївним дівчатам та жінкам одружитися. Але крім них у мережі ще багато продавців різних неіснуючих товарів та послуг, прохачів грошей на операції хворим дітям, збирачів коштів на порятунок тварин та інших злочинців, які нахабно видурюють у закарпатців чималі суми нібито на добрі справи, зачіпаючи душевні струни користувачів соцмереж палкими та жалібними промовами.

Американські женихи шукають закарпатських наречених?

Усе почалося з того, що до журналіста газети «Неділя закарпатські новини» звернулася знайома. Жінка повідомила, що вже протягом кількох місяців листується з американським генералом, який зараз перебуває на службі в Іраку. Там він нібито виконує миротворчу місію, яка от-от повинна закінчитись. За його словами, він вдівець, його дружина померла від раку, а дочка навчається у Лондоні. Чоловік розповідав, що в армії вже 30 років, йому все набридло і він подав рапорт про звільнення на пенсію, який найближчим часом повинно розглянути керівництво. При цьому він після відставки обіцяв приїхати на Закарпаття, одружитися з нашою землячкою, і забрати сюди 15-річну доньку, яка мріє стати лікарем. Розпитував, чи у нас є університети для іноземців і був дуже задоволеним, почувши, що в УжНУ навчається молодь із різних країн світу.

При цьому він щедро засипав жінку ніжними словами, зізнавався в коханні, називав її найяскравішою зіркою серед усього нічного неба, закликав у сутінках одночасно з ним дивитися на місяць, аби очі закоханих там зустрілися, переконував, що в неї найкращі на світі очі і саме таку дружину він шукав усе життя.

Вони спільно обговорювали, як влаштують спільне життя в Ужгороді, куди їздитимуть відпочивати, адже наречений стверджував, що отримуватиме дуже високу пенсію і загалом грошей у нього багато, тож він зробить все для того, аби в його коханої було забезпечене райське життя і вона ні в чому ніколи не мала потреби.

Звісно, жінка повірила. Однак їй здалися дивними кілька деталей. По-перше, він не хотів виходити на відеозв’язок. Завжди казав, що це для військових заборонено, їх можуть вирахувати таліби і потім багатьох солдатів убивають. Для підтвердження своїх слів навіть кидав якісь фото з убитими солдатами, яких виносили з поля бою. По-друге, закарпатку насторожило, що після місяця спілкування генерал поцікавився, скільки в неї грошей, чи є хата, на кого оформлена. І ще написав дивного листа про те, що якби йому загрожувала смертельна небезпека, чим би вона пожертвувала заради нього, на які кроки пішла б, чи підтримала би матеріально. Далі все звелося нібито до перевірки, чи вона справді його кохає, і тема закрилася. Але Оксану насторожило ще дещо. Чоловік плутався в тому, де він знаходиться. То писав, що в Іраку, то в Афганістані. Утім після її запитань уміло викручувався, нібито в нього така служба, що його кидають то сюди, то туди.

Відтак жінка задумалася, з ким вона спілкується і в кого закохалася по вуха. Однак знайти самостійно інформацію про нареченого не змогла, тож попросила допомоги.

Для цього довелося їй дати паролі від акаунту в соцмережі, адже на сторінці псевдожениха були всього три картинки з Інтернету і жодного фото. Крім того, аби робити якісь висновки, потрібно було перечитати листування з «генералом армії США».

І тут з’ясувалися дуже цікаві деталі.

У приваті в Оксани було кілька фотографій від чоловіка її мрії. При цьому він постійно просив її фотографувати все, що вона робить, бо нібито йому цікаво, чим вона живе, що їсть, як проводить час. Також він надіслав їй знімки своєї доньки Сари. І навіть фото свого статевого органу.

І це була дуже важлива зачіпка, адже за світлинами можна визначити, кому вони належать. Для цього можна скористатися навіть гуглом, щоправда, він видає не дуже достовірні результати. Набагато ефективніше скористатися сервісом: https://www.tineye.com. Для цього достатньо зберегти на комп’ютері фото і завантажити його на сайт. Після обробки інформації він видасть посилання на всі, засвічені в Інтернеті дані про фото.

Тож, виявилося, 12 знімків симпатичного молодого чоловіка у військовій формі, надісланих нашій землячці, насправді були фотографіями американського сержанта Степана Мерфі. І в базі даних значилося, що 30 тисяч Інтернет-шахраїв використовують їх для знайомств із жінками, завантажують їх у свій профіль у соцмережах. Це була колосальна база даних. І ще. Стало відомо, що ім’я «генерал Маєр» поцупив у справжнього генерала, у якого у Фейсбуці є сторінка та світлини – як із війни, так і з рідними. Але цей чоловік був одруженим і мав двох дітей, а до людини, яка скористалася його даними, не мав жодного стосунку. Світлини нібито дочки Сари виявилася фото відомої юної порнозірки Джозі Мішель. Утім найдивніше, що навіть фото чоловічої гідності було поцупленим з Інтернету. Але згодом стало відомо, чому.

Отже, генерал писав ужгородці протягом двох місяців багато приємностей, які жінці ніколи ніхто не говорив. Тож вона зовсім втратила голову від любові до нього. Хоча в глибині душі в неї й виникли якісь сумніви, та їй хотілося краще їх відкинути, ніж повірити в страшну правду.

Але попереджений – значить озброєний.  І слава Богу, що вчасно. Після детального вивчення всіх даних про «жениха» вдалося дізнатися за картинками, з якої країни їх завантажено на сервер Фейсбуку. І зроблено це було не з Ірану чи Афганістану, не з США, а з бідної держави Беліз, на території якої проживали колись племена майя, які будували піраміди та стали авторами відомого нам календаря. Населення цієї країни переважно темношкіре, 44 % становлять метиси.

Та найцікавіше почалося далі.

«Посилка щастя»   насправді є способом  виманювання грошей

Оксана отримала листа, у якому йшлося про те, що нарешті військове керівництво погодилося розглянути його рапорт про відставку і він скоро приїде на Закарпаття. Хай готується. Потім додав, що засідання відбудеться о 5 годині вечора і про його результати він неодмінно повідомить.

Попередньо вивчивши схеми, за якими діють шахраї на різних форумах, ми готувалися до того, що «генерал» попросить гроші, придумає історію про те, що в нього вкрали документи чи щось подібне. Але він діяв інакше.

Через дві години він написав їй, що у відставку його відпустять через три тижні, а перед тим йому доведеться виконати одне дуже важливе таємне завдання, тож через годину він вилітає з Іраку в Афганістан. Проте залишити гроші на місці не може, везти з собою їх не дозволяють, а в нього накопилася велика сума, тож він мусить переслати їх посилкою Оксані. Жінка, уже нарешті розуміючи, що кінцевою метою її знайомого є виманити в неї грошей, одразу відповіла, що не може взяти на себе таку відповідальність, бо в Україні посилка може загубитись і що вона тоді робитиме. На це «генерал» зазначив, що він надішле надійною кур’єрською службою, але вона нікому не повинна про це розповідати. Усе, що має зробити жінка – це написати свою адресу і номер телефону, аби оформити замовлення. Відповідь потрібно було дати терміново, бо нібито через годину він мав вилітати.

Але чомусь Оксана не захотіла зізнаватися в тому, що їй все відомо. Можливо, все ще сподівалася на щирість намірів чоловіка. Тож вона взагалі нічого не відповіла. І це навіть добре. Адже вранці наречений написав їй знову… Виявляється, він ще все нікуди не полетів…  хоча запевняв, що протягом трьох тижнів не буде на зв’язку (це також входило до його плану, аби жертва, коли дізнається про суму, яку потрібно заплатити за неіснуючий вантаж, не почала цікавитись деталями). Тож чоловік знову просив дати відповідь, навіть не просив, а вимагав! І тоді вона нарешті розповіла, що їй про нього відомо все і з нею його шахрайські схеми не спрацюють.

Після цього, як і очікувалося, жених зник назавжди.

Як діють шахраї

Шукаючи в Інтернеті інформацію про скамерів, аби допомогти Оксані, вдалося дізнатися дуже багато цікавого. На різних форумах жертви охоче діляться своїми історіями, аби попередити про небезпеку інших.

Отже.

Найчастіше заробляють таким чином мешканці Перу та Нігерії. Прикидаються вони в більшості випадків військовими армії США, дуже часто генералами або моряками, пілотами та лікарями. Усі вони є вдівцями і виховують самотужки одну дитину.

Якщо ще кілька років тому жертв шукали серед молодих дівчат, то зараз вік постарішав. Вони добре розуміють, що молодь ділиться історіями з друзями і ошукати дівчат уже непросто, багатьом відомі типові ознаки шахраїв і схеми з допомогою яких вони працюють. Серед потенційних претенденток на руку і серце скамера нині жінки від 40 років. Вони вже якось реалізувалися в житті і мають достатньо грошей на те, аби за їхній рахунок можна було поживитися. Але нерідко потрапляють на гачок віртуальних злочинців і пенсіонерки. Хоч вони володіють і не такою великою сумою, але є більш наївними, слабше орієнтуються в Інтернеті, мало хто з них вміє «вирахувати» шахрая за допомогою спеціальних програм. Тож бабусь очистити теоретично доволі легко. До того ж серед них багато одиноких, які справді мріють про кохання і готові повірити в будь-які міфи іноземця, що пише їм російською за допомогою онлайн-перекладача.

Найчастіше шахраїв цікавлять росіянки, українки, білоруски, але крутять вони романи і з мешканками Казахстану, Молдови та Азербайджану.

Здебільшого гроші в жінок вони просять на квиток до них додому, нібито в них вкрали документи, на термінові операції або пропонують їм подарунки.

Ця схема досить хитра. Віртуальний жених каже, що вишле коханій або подарунок, або гроші… просить контактні дані. Після цього на певний час зникає. Жінці приходить на електронну пошту накладна, яка нічим не відрізняється від реальної, з печатками, підписами. Їй також телефонують про те, що Міжнародну посилку потрібно оплатити, причому терміново, бо потім її нібито буде конфісковано. Суми при цьому називаються солідні – від 300 до 3000 євро. Навіть якщо в закоханої жінки немає таких грошей, вона шукає їх, позичає в знайомих, бере кредит, бо сподівається, що в посилку коханий їй вклав потрібну суму і вона борг одразу поверне. Та ніякої посилки насправді немає і нічого вона не отримає, а її псевдонаречений після переказу коштів зникне назавжди.

Тому, шановні закарпатки, будьте обережними і не дайте себе ошукати злочинцям.

Про схеми, за допомогою яких віртуальні шахрайки виманюють гроші в закарпатських чоловіків, читайте в наступному номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net