Лікар, продавець і таксист розповіли, як вони проводять на роботі новорічну ніч

Не всі на свята відпочивають із родинами та друзями, хтось інтенсивно працює

Готуючись до свята, ми часто забуваємо про тих, кому по роду професійної діяльності доводиться і в новорічну ніч знаходитися «на бойовому посту». Продавці цілодобових магазинів та аптек, лікарі та інший медперсонал, таксисти, працівники поліції, автозаправок тощо. Люди, які ніби «підстраховують» наші застілля, розваги, святкові поїздки. Тож давайте не забувати про них, а насамперед про себе, щоб у тих, кому доведеться зустрічати Новий рік на роботі, було якомога менше клопоту.

Продуктами варто запастися заздалегідь

Продавчиня одного з цілодобових продуктових магазинів Галина скаржиться, що закарпатці готуються до святкового застілля, ніби до відчайдушної боротьби з голодом. І десь за дві-три години до настання Нового року згадують, що не встигли купити іще одну баночку червоної ікри, чи соків та солодкої води. Найчастіше у цей вечір купують цигарки, шоколадні цукерки в наборах, майонез та фрукти. Десь хвилин за 15 до півночі місто ніби завмирає, щоб вже о пів на першу знову вибігати за покупками. Щоправда, активність покупців о цій порі значно нижча, ніж увечері напередодні. Знову ж, після настання Нового року вночі найчастіше купують цигарки та напої. Цього разу Новорічна ніч має бути трохи спокійніша, адже тепер діє заборона на продаж алкогольних напоїв, у тому числі пива, від 23.00 до 7.00. Як святкують продавці на роботі, пані Галина ділилася неохоче. Звісно, ті, кому «пощастило» потрапити за графіком в цю ніч, приносять з дому святкові наїдки і дозволяють собі трішки випити шампанського, але чисто символічно, адже робота є робота. Однак, продавчиня зауважує, що ліпше вже працювати в Новорічну ніч, ніж приймати зміну вранці 1 січня.

У таксистів свої приколи

Хоча  зустріч Нового року і вважається родинним святом, та більшість людей воліють провести його не у вузькому колі найрідніших, а з гостями або ж у гостях. Таксист Володимир розповідає, що спершу йому доводиться увесь вечір напередодні Нового року розвозити збуджених в очікуванні свята мешканців міста  «по гостях», а потім удосвіта гарно захмелілих повертати назад. Пригадує випадок, коли вранці його клієнт не міг згадати, куди йому потрібно їхати. «Я пам’ятаю, який поверх і де ліжко стоїть, а от назву вулиці не згадаю», – зізнавався чоловік. Як виявилося, той клієнт був приїжджим і відбився від компанії. Чого тільки не трапиться в Новорічну ніч! Клієнт упав на заднє сидіння і захропів, а водієві не залишилося нічого іншого, як з телефону, що випав з кишені чоловіка на сидіння, зробити декілька дзвінків на номери, з котрими були останні розмови клієнта. А що було робити? Не викидати ж сонного захмелілого гостя міста взимку на тротуар чи здавати його в поліцію.

Найважче доводиться лікарям

Лікар-травматолог з багаторічним досвідом Мирослав Гавришко має про новорічні чергування незабутні враження. 1 січня називає днем найбільшого травматизму в році. До зустрічі Нового року іще якось тримаються любителі гарно погуляти, а от вже після цього, підігріті градусами вжитих напоїв, люди стають сміливішими і розкутішими, а декого взагалі тягне на «подвиги».  Як це не виглядає парадоксально, та «найпопулярнішою» новорічною травмою лікар називає пробку від пляшки з шампанським, що потрапила пацієнту в зону ока. З такою проблемою, за його словами, звертаються потерпілі майже в кожну ніч із 31 грудня на 1січня. Тому, готуючись відкупорити незмінний атрибут зустрічі Нового року, варто бути особливо обережними і тим, хто буде наливати іскристий напій у келихи, і тим, хто знаходиться поруч в очікуванні урочистої миті. Згадує Мирослав Гаврилович і один з найтяжчих випадків, що траплявся у його практиці в це свято, розповідає про жінку, яка переплутавши петарду зі звичайною хлопавкою, залишилася інвалідом на все життя. Не приведи Господи комусь іще такого Новорічного свята. Лікар запевняє, що та петарда розірвалася в руках потерпілої, і пальці руки фахівцям врятувати не вдалося. Взагалі, говорячи про піротехніку, яку так полюбляють закарпатці, та і мешканці інших областей, пан Гавришко називає постріли феєрверками в небо безглуздою забавкою дорослих. По-перше, мить милування феєрверком коштує чималих грошей, які в наш складний час можна було б витратити більш раціонально. По-друге, влаштовувати салюти мають досвідчені фахівці-піротехніки, а не кожен, хто може без перешкод придбати все необхідне в магазині. І зазвичай воно є китайське сумнівної якості, а тому підвищеної небезпеки. Згадуючи, як колись сам мав нагоду запускати салют, Мирослав Гаврилович зауважує, що, поки в небо злітали запущені ним феєрверки, він відчував одне-єдине бажання: щоб усе це якнайшвидше закінчилося.  Опіки бенгальськими вогнями, порізи від розбитого скла, наслідки «товариської» бійки, після якої доводиться накладати шви. Згадує лікар і такий випадок, коли потерпілий під час святкування Нового року, хоча й не був аж настільки сп`янілим, упав на кришталеву вазу і отримав досить глибокі порізи. Окремі осколки довелося виймати мало не з хребта.
На питання, що хоче лікар порадити та побажати землякам, Мирослав Гаврилович з гіркотою зауважив, що даремна справа закликати людей до обережності чи щось радити. А от побажати хоче бути розумними  і розраховувати свої сили. Готуючись до свята, провести його так, щоб не втратити здоров`я. У тому числі і від надмірності у споживанні їжі, а не тільки напоїв. Зауважив, що усі медичні установи до зустрічі Нового року готові, чергування в цю ніч підсилене фахівцями найвищого рівня, отож у разі необхідності буде кому рятувати. Але лікар мріє про те, щоб рятувати нікого не довелося. Однак радить при отриманні будь-яких травм не соромитися і відразу ж звертатися до спеціалістів. Іноді буває, що зволікання може коштувати життя, або ж час рахується на хвилини.
Отож, нехай підготовка до свята, Новий рік, принесуть усім тільки позитивні емоції і враження. А особливо тим, хто в цю ніч змушений буде працювати.

Валентина Жук, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net