Чому закарпатські давні колядки завжди були орієнтовані на процвітання людей

Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини»  ми говорили з етнографом, дослідником демонології  і народної магії Закарпаття Василем КОРОЛЕМ.

Які є на Закарпатті цікаві традиції, пов’язані з колядками?

Святий вечір вважався сакральним і символізував народження Христа. Та з іншого боку, колядування просякнуте язичницькими впливами.

Якщо подивитися на давні колядки, то там простежується більше побажання процвітання тій чи іншій родині, господарю ніж власне сповіщення про народження Христа. Наприклад, я збирав матеріали на цю тему у с.Липовець під полониною Руною,  то там колядники практично кожному члену сім’ї колядували окрему колядку.

Наприклад, існували окремі колядки для вдовиці, у якій з одного боку описувався її стан, а з іншого – їй давалася якась надія на те, що вона ще вийде заміж, буде мати чоловіка, неодруженим дівчатам у колядках співали, що вона красна, як ружа і що свати ідуть до неї із грошима, з батством, та багато іншого, хлопцям, щоб дівчата його любили, ґазді – щоб процвітав, що повні вози ідуть з його ниві, як хмари по небу, щоб усе плодилося, бджоли роїлися, родині, яка ще не мала дітей – бажали діточок. Більшою мірою навіть не йшлося про те, щоб донести благу вість, а щоб надати людям імпульс до процвітання.

Цікаво, що чим ближче село до райцентру, тим більше в колядках офіціозу, і чим далі – тим більше традицій збереглося. Крім того, у Турянській долині, яку я досліджував, завжди починали колядувати з одного кінця і далі йшли селом поступово до іншого, як правило з нижнього кінця у верхній, аби і все хороше також піднімалося, примножувалося. Або якщо вчилися колядувати в якійсь хаті, то на знак подяки, могли на Святий вечір  почати колядувати з хати того господаря. Було великою ганьбою відмовити у прийомі колядникам. Але завжди заради ввічливості приходив пастир до хати і питав дозволу, чи веселити, чи дорожити, або чи приймає хазяїн колядників.

Якщо приймав, то вони заходили. Або у Тур’ї Пасіці ще до середини 2000-х років ходили колядувати 6-7 громад, вважалося, що це багато.  Але вони на Святий вечір колядували в себе у селі, а далі йшли в сусідні. Крім того, коли колядники йшли в сусіднє село і хотіли, аби дівчата виходили заміж за хлопців із їхнього села, то крали віник і коли поверталися додому, тягнули його за собою у своє село, ніби пригрібали відданиць.

zakarpatpost.net