АНОНС. Закарпатець бачив, як душі покидають тіла

[Total: 0    Average: 0/5]

Потрапити в аварію – це не велика радість. У такі моменти людина мало думає про те, як це виглядає збоку. Навпаки – ти весь переповнений жахом  і мозок кипить від напруги.

Обкладинка свіжого номера газети «ПОРАДИ»

Аварія, яка трапилася зі мною, була надто несподіваною. За вікном – такий чудовий краєвид. Настрій у мене теж тоді був дуже гарний. Я повертався додому із заробітків – а це після шести місяців поневірянь по будовах в Іспанії. Але боюся зурочити, та мені все ж таки дуже повезло. Я заробив стільки грошей, що міг одразу ж сплатити кредит, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

Гроші були зі мною. А це теж – велике щастя. Бо деколи круті хлопці просто хочуть від тебе все це відібрати. Так траплялося не з одним із моїх земляків.

Тож я був переповнений щасливими думками про майбутнє. Нарешті ми добудуємо хату. Як я зароблю багато грошей, ми поставимо в саду десятки вуликів. Це чомусь була мрія з дитинства. Мені здавалося – там, де бджоли, не може бути жодних сварок і бідності. Ні тим більше – хвороб.

Природа мені здавалася набагато чарівнішою, ніж тоді, коли я виїжджав за кордон. Та воно й зрозуміло – тоді ж була зима. Які там красиві краєвиди зимою!

Я був дуже втомлений, але все ж таки не міг заснути. Радісні передчуття розпирали мені груди. Коли нашу машину розвернуло в яр, я одразу навіть не розумів, що ж то насправді сталося. Але це ще було половина лиха. Потім у нашу машину врізалася ще й вантажівка. Мені здавалося, що час став швидко рухатися вперед.

Я почув і крики людей, і їхні стогони, і сльози. Люди падали одне на одного. Я з подивом побачив на своїх руках кров. І відразу ж відчув шалений біль у плечі. Якась далека думка мені підказувала, що в цій ситуації треба б подбати про гроші. Але насправді думки крутилися дуже повільно.

Серед усього цього жаху я зачаровано дивився вперед. Мені навіть здавалося, що я помер. Бо бачив таке кіно, якого за життя ніколи ще не бачив.

А бачив я ось що – від двох людей на передніх сидіннях відділилися якісь сутності. Відділився який зовсім маленький хлопчик із одного пасажира. Хоча насправді людині було 50. А з іншого – навпаки – старезний дід. Хоч він виглядав років на 25.

Що ж відбувалося далі?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «ПОРАДИ».

Купуйте свіжий номер газети «ПОРАДИ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 18 січня.

zakarpatpost.net

Comments are closed.