Як на здоров’я жінки впливають харчування, секс та ліки

[Total: 0    Average: 0/5]

Лікар Тунзала ІБАДОВА розповіла про причини безпліддя, найбільш ефективні протизаплідні засоби, домашні пологи та раннє статеве життя

Сьогодні чимало жінок не можуть завагітніти. Аби стати мамами їм доводиться проходити чимало обстежень та різних процедур. У той же час все активніше обговорюються домашні пологи. Чимало дискусій виникає і на тему абортів! Усе більше представниць слабкої статі хворіють на рак, а дівчата починають вести раннє статеве життя і це майже вважається нормою. Крім того, які лише експерименти не проводить молодь із протизаплідними засобами! – пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Про здоров’я жінки взагалі побутує багато міфів. Що з них  є вимислом, а що – правдою?

Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з лікарем-гінекологом, ендокринологом та репродуктологом Тунзалою ІБАДОВОЮ.

Які основні причини візитів закарпаток до гінеколога?

Загалом причин дуже багато. Я виділю основні. Перша з причин – це біль. Жінки скаржаться на біль внизу живота під час та перед менструацією, що посилюються під час статевого контакту.

Друга причина – це випадкові зв’язки. Часом або розлучені жінки, або ті, в кого довго не було близькості, звертаються аби перевіритися, чи вони не заразилися інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Наступна причина – виділення. У нормі вони повинні бути. Немає такого, аби їх не було. Справа в тому, що спеціальні залози у піхві продукують появу слизу, додається робота мікрофлори, тобто розпад продуктів життєдіяльності  і клітини, які злущуються з піхви. Це все і спонукає появу виділень. Але вони не мають мати неприємний запах, призводити до дискомфорту, не повинні змінювати колір – тобто жовті, зеленуваті, коричнюваті виділення – це вже недобре і потрібно звертатися до лікаря.

Четверта причина – збій менструального циклу. Погано коли менструація дуже часто – двічі на місяць, або дуже рідко, коли затримки на два-три місяці. Норма циклу – 21-35 днів. Рахувати треба від першого дня менструації до першого дня наступної.

П’ята причина – рясні менструальні виділення зі згустками, зазвичай після нормальних, тривалістю більше 7 днів. У такому разі потрібно шукати причину.

Чи частими є випадки, коли жінки не можуть завагітніти. Які основні причини і наскільки успішно сучасна медицина може допомогти жінкам стати мамами?

Сьогодні це питання є дуже актуальним. Утім усе частіше звертаються не саме жінки, а пари. Якщо раніше ми брали жінку і одразу обстежували її, то зараз вчені, лікарі змінили тактику – почали перевіряти і стан здоров’я чоловіків. З’ясувалося, що причини безпліддя у половині випадків саме у чоловіках. Тобто ми спочатку повинні виключити чоловічий фактор і лише відтак займаємося жінкою.

Отже, основний аналіз, який робимо чоловікам – це спермограма, що означає дослідження сперматозоїдів – їхню рухливість, кількість, форму, чи можуть рухатися і досягати яйцеклітини тощо.

Але якими можуть бути причини безпліддя у жінки?

По-перше, ановуляторний цикл – це такий менструальний цикл, при якому не відбувається дозрівання яйцеклітини і овуляції, тобто виходу яйцеклітини з яєчника. Може утворитися кіста. Причинами можуть бути гормональний збій, інфекційні захворювання. Перевірити можна дуже легко за допомогою тесту, який можна купити в аптеці, або за допомогою температурного методу з використанням термометру і вимірюванням температури введенням його вранці, не встаючи з ліжка у пряму кишку. Якщо температура вище 37,0 градусів посередині циклу, значить відбулася овуляція. Якщо нижча, її не відбулося. І третій спосіб перевірки – за допомого УЗД-обстеження.

По-друге, патології в матці. Це коли запліднення відбулося, але не прикріпилося до матки. Причиною можуть бути різні новоутворення(поліпи,фіброміоми),запальні процеси в матці. Зараз є багато способів, щоб це виявити і вилікувати жінку.

По-третє, непрохідність труб внаслідок запальних хвороб, частих абортів. Це – також лікується.

Коли ж усе добре, все ідеально, але жінка не вагітніє, може бути імунологічна несумісність партнерів. Жінка сприймає сперму як антиген, тобто чужорідне тіло, яке відторгається через те, що імунна система виробляє проти сперматозоїдів спеціальні антитіла. У такому разі сперматозоїди гинуть прямо в піхві. Наразі існують сучасні методи запліднення, коли сперма вводиться прямо в матку, після чого жінка успішно вагітніє і народжує здорову дитину.

Та існує ще 5 відсотків нез’ясованих причин. Тоді жінкам пропонується ЕКО (екстракорпоральне запліднення, тобто штучне).

Про гінекологію та здоров’я жінки існує ряд міфів. Які найголовніші вам довелося чути?

Передусім те, що молочницею, уреаплазмозом, мікоплазмозом  можна заразитися всюди, наприклад, у басейні, в бані, через унітаз тощо.

Це – міф. Справа в тому, що мікроорганізми які сприяють цим захворюванням відносятся до умовно-патогенної мікрофлори. Що це означає? Тобто ця мікрофлора живе разом із нами. Вона є в нашому кишечнику, у піхві, на слизових оболонках, у роті, на шкірі. Але при певних умовах, скажімо, при стресі, при пониженні імунітету, при прийомі антибіотиків, зміні погоди, перельоті в іншу країну, зміні харчування (молочниця любить солодке, гостре, а отже змінилися продукти, змінився видовий склад мікрофлори), і от тоді може почати прогресувати певна з цих хвороб.

Однак є допустимі норми. І тільки якщо при висіванні їх перевищено, ми починаємо лікувати. Тобто молочниця не заліковується, її присутність в організмі є нормальною.

Інший міф про те, що вірус папіломи людини обов’язково потрібно лікувати противірусними препаратами. Воно не лікується. Жінка може бути носієм і просто повинна перевірятися частіше і більш детально.

Ще один міф про те, що болісні місячні – це норма. Ні. Біль терпіти не потрібно. Так, може бути в перший день дискомфорт, але це самостійно проходить. Але якщо протягом двох-трьох днів відчувається біль, а ще до початку менструації 2-3 дні, це ненормально. Для цього є причини, які можна виявити і вирішити.

Наступний міф про те, що гормональні контрацептиви – це зло. Жінки кажуть, що від них товстішають, у них росте борода та багато іншого. Це – неправда. У всій Європі жінки навіть після 50 років живуть на гормональних контрацептивах. Звісно, є певні показання. Але вони обговорюються з лікарем. Є жінки, яким їх приймати справді не можна. Та для інших жінок правильно підібрані фахівцем гормональні контрацептиви можна застосувати не лише для запобігання небажаній вагітності, але ще й із лікувальною метою.

Також існує міф про те, що поки жінка годує дитину груддю, не завагітніє. Це теж неправда. Після пологів організм відновлюється, але жінка може завагітніти. Тому рекомендується навіть у такі періоди додаткова контрацепція.

Ще один міф… або не міф…  Кажуть, що на рак грудей та матки впливає сексуальне життя. Тобто, раком можна захворіти, якщо немає сексу. Це правда?

Є група факторів, що можуть спричинити виникнення раку грудей. Перший – зовнішній, це – опромінення, куріння, хімічні фактори. Другий – внутрішні. Це – ендокринний і психоемоційний. І хіба що лише сюди й можна віднести відсутність сексу, бо близькість – це не лише задоволення, але й викид гормонів. Але один фактор спричинити появу раку мало коли може, тим більше, що в житті людини є ще багато чого, що може її порадувати і стимулювати вироблення гормонів. Ще один важливий фактор – це спадковість. І це доведено науковцями.

Але… варто також пам’ятати, що жінка обов’язково повинна виконати своє природне призначення, адже груди в нас не просто для краси, а для вигодовування дитини. Так само для матки основним завданням є виносити дитя. Тому коли жінка не реалізує свої репродуктивні задачі, закладені на генному рівні, організм може реагувати новоутвореннями. Навіть було проведено дослідження, під час якого було виявлено, що  монашки, які ніколи не народжували перед тим, як пішли в монастир, у групі ризику по раку матки і раку молочної залози. І це не тому, що в них немає сексу, а через те, що не реалізували себе, як жінки, як матері.

Ще один міф – кесарів розтин. Дехто з чоловіків боїться, що після цього жінка перестане бути жінкою, тобто втратить сексуальний потяг, а дитина не матиме імунітету. Чи правда це?

Що таке кесарів розтин? Це – надріз в області матки до 5 сантиметрів, звідки дістається дитина, потім зашивається…  і все. Жінка не втрачає репродуктивні органи. Чому для чоловіків це такий страх? Бо відновлення після звичайних пологів і після кесаревого розтину різне за часом, тобто після кесаревого жінкам, звісно ж, не до сексу. Потрібно хоча б три місяці, аби відновитися, а ще й у неї на руках немовля, що потребує постійної уваги і догляду. А після звичайних пологів через місяць можна знову починати статеве життя.

Що ж стосується дітей, народжених після кесаревого розтину та їхнього імунітету, то скажу, що імунітет передається внутрішньоутробно і те, яким чином відбулася поява на світ, не має абсолютно ніякого значення. Нині ще аби покращити імунітет, немовля прикладають до грудей батька, а потім мами,  аби відбувся обмін бактеріями, контакт шкіра до шкіри. Тоді дитина вбирає не лікарняну мікрофлору, а лише батьківську.

А як часто повинен бути секс у житті жінки? Чи є якісь обмеження?

Обмежень немає. Скільки виходить – стільки й добре.  Це приємно та корисно і фізично, і психоемоційно. Ми, як гінекологи, особливо, коли займаємося репродуктологією, жінками з безпліддям, через зайнятість обох партнерів, радимо займатися сексом не рідше, ніж три рази на тиждень без контрацепції протягом року. Обмеження можуть бути лише у зв’язку з захворюваннями, або під час вагітності, коли є загроза викидня. Тому скільки можете, стільки займаєтесь сексом, це – корисно, це – добре, це – приємно, це – зміцнює стосунки.

Раннє статеве життя у дівчат чим може вилитись у перспективі? Крім вагітності, венеричних захворювань.

Крім того, що дівчатка можуть заразитися інфекціями, що передаються статевим шляхом, може бути небажана вагітність, це – погано. До того, аби спробувати, що таке секс, їх підштовхують не гормони, а цікавість. У 13-15 років гормони ще не зрілі, вони лише починають дозрівати. Тому коли кажуть, що в дівчинки гормональний вибух, це не так. У юному віці починають статеве життя, як правило, недолюблені діти, які шукають підтримки, любові, дівчата з неповних сімей, або навіть із повних, але в них погані стосунки з батьками, яким не можуть довіритися. Це ж стосується і хлопчиків. У них у такому віці гормональний фон теж ще незрілий. Просто вони десь щось побачили, або хваляться друзі, що вони вже спробували. У що це може вилитись у майбутньому? Для дівчат. Близькість могла пройти болісно, у неї може залишитися психологічна травма, вона потім може уникати сексу, ненавидіти чоловіків, тим більше, якщо вона шукала кохання, а хлопець її кинув. Для хлопців так само. Якщо контакт був невдалий, це може стати психологічною травмою і він буде боятися через невдалий досвід підходити до дівчат. Оптимальним віком, коли можна розпочинати статеве життя є вік 18-19 років, коли гормони вже зрілі і коли до сексу людина підходить свідомо.

Зараз широко пропагуються домашні пологи. Хоча офіційно вони не дозволені, та на форумах жінки багато пишуть на цю тему. Чи безпечні вони?

На сьогодні це – дуже модний напрямок. Коли я з ним тільки познайомилась, почала читати, поїхала на конференцію, до нас приїжджали з Франції і розказували, ми спочатку це сприйняли з шоком, із непорозумінням, мовляв, як так може бути, щоб, ми лікарі, могли дозволити жінкам самостійно народжувати вдома. Та коли я почала досліджувати тему, почала в неї заглиблюватись, зрозуміла, що це – справді добре.  Загалом сам процес пологів інтимний, під час якого жінка повинна бути сама зі своєю дитиною. Усі оточуючі повинні її залишити, кімната повинна бути затіненою, мають бути напівсутінки, без зайвих звуків, які відволікають від процесу. Вона повинна сконцентруватися на пологах, відчувати, як розкривається матка, контролювати перейми, почуватися комфортно, захищено, впевнено. Саме через це й прийшло до нас це нове віяння домашніх пологів. Бо ж де жінка почувається найкраще, як не вдома, де вона може розслабитися. У лікарні ж купа медичного персоналу, всі в білих халатах, пофарбовані стіни, холодно, некомфортно. Отже, вона відволікається і їй не до процесу. Тому в Європі це вже нормально, актуально і давно практикується, наприклад, у Франції, Іспанії та інших країнах. Там до цього нормально ставляться самі ж лікарі. У них налагоджена система. Коли жінка каже, що збирається народжувати, про це повідомляють у лікарню, під її будинком знаходиться реанімобіль із підготовленим персоналом. Тим часом із породіллею перебуває так само вивчена акушерка, яка вміє надавати першу необхідну допомогу, підтримує жінку морально. Механізм так налагоджений, що ускладнень практично немає. Ризик післяпологових депресій, травматизму як із боку матері, так і дитини, у них мінімальний.

Звичайно, нам, в Україні, ще є куди рости. Передусім усе сприймається буквально, та й не всім жінкам можна народжувати самостійно, наприклад, при тазовому передлежанні плоду, якщо є рубець після кесаревого розтину, при багатоплідній вагітності тощо. До того ж усе має бути під контролем фахівця. У нас у Києві є один такий пологовий будинок, де умови максимально наближені до домашніх. Свого часу коли почалася хвиля домашніх пологів і в жінок виникали різні ускладнення, там придумали, як вирішити проблему. Влада зрозуміла, що контролювати жінок не може, бо вони почали народжувати вдома, тож створила пологовий, де можна народжувати в ванній з водою, де з породіллями контактують тільки родичі, лікар заходить тільки в екстрених випадках, тобто умови справді нагадують домашні.

Розкажіть про контрацепцію. Які методи найкращі, найефективніші. Презервативи люблять не всі.

Найбільш надійною є хірургічна як для чоловіків, так і для жінок є (перев’язка труб і вазектомія – тобто перев’язка або видалення фрагментів сім’явивідних проток).

На другому місці оральні контрацептиви, або таблетки, які на 97 відсотків дають гарантію, що жінка не завагітніє.

Інші за надійністю гірші. Використовується ще внутрішньоматкова спіраль, презервативи і сперміциди (речовини у вигляді крему, гелю, таблетки, що вбивають сперматозоїди).

Звісно, може ще бути перерваний статевий акт, але це не контрацепція і ризик вагітності дуже високий.

Часом жінки мастурбують і довелося чути про всяке, що вони засовували у власне  тіло. Що найцікавіше доводилося витягувати?

Різне. Є механічні способи контрацепції, що називаються «ковпачки». Це – латексний виріб у формі шапочки, що встановлюється жінкою на шийку матки. Але часом люди чують про термін і сприймають його буквально. Тож витягати доводилося ковпачок від антиперспиранту, від пляшки, тобто все, на чому лише може бути ковпачок. А також господарське мило. Жінки наслухались від бабусь, що воно змінює рН піхви і в результаті сперматозоїди гинуть. Колись справді користувались таким. Також шматки мочалок просочують різними контрацептивними засобами і вставляють у піхву, а витягнути не можуть. Коли я працювала у районній лікарні, у нас був навіть стенд, до якого ми приклеювали те, що знаходили в жінках, а потім показували школярам, для яких проводили лекції з контрацепції.

Ще один міф. Чи можете його розвіяти? Дехто не хоче проходити УДЗ обстеження, мовляв це може нашкодити здоров’ю дитини.

Таке трапляється. Часом жінки приходять з мамами чи бабусями і питають чи УЗД безпечно. Запевняю, світовий досвід довів, що ультразвук не є шкідливим і не нашкодить здоров’ю дитини.

Ліки для переривання вагітності. Такий собі штучний аборт. Зараз вони дуже популярні і ними користуються навіть молоденькі дівчата. Чи не становитиме загрозу це для них у майбутньому?

Медикаментозний аборт сам по собі як спосіб просто чудовий порівняно з тим, що робили раніше, маю на увазі інструментальні методи переривання вагітності. Там було більше ускладнень, був ризик пошкодження матки, ризик запалень, спайкового процесу. Тому вчені довго шукали сучасний спосіб аборту, який би був менш шкідливим для жінки. Тому як вибір медикаментозний аборт хороший. Але він також має проводитися під контролем лікаря. Самостійно його проводити не можна, бо він теж не є ідеальним методом. Жінка може померти від кровотечі. А якщо вагітність позаматкова! Тобто напередодні ще й необхідно обстежитися і здати мінімальний пакет аналізів.

А ви особисто як ставитесь до абортів? Як сприймають у медичних колах гінекологів, які відмовляються їх робити?

Сама я проти абортів, ними не займаюся. Коли я йшла у професію, мріяла давати, а не віднімати життя. Хоча розумію, що є такі стани, коли за медичними показами аборт робити треба. Тоді жінці повідомляється про проблеми і вибір уже за нею. У колективі лікарів, які не роблять аборти, сприймають нормально. Не я одна така. Це – особистий вибір кожного, який ніхто не засуджує.

Останнім часом у жінок часто виникають новоутворення. Як гадаєте, в чому причина і як можна цьому запобігти?

Зараз жінка втрачає своє першочергове призначення, дається взнаки гендерна рівність.  Вважається, що нормально народжувати після 30 або не народжувати зовсім,за рівнем навантаження працювати нарівні з чоловіком, деколи про секс навіть мови не може бути, жінка постійно в соціумі, а це – стрес. Її ж гормональна система влаштована так, що в соціумі повинні бути чоловіки, їхня гормональна система стійка до цього. Так закладено природою. У жінки запускається каскад гормональних змін і починають з’являтися фіброзно-кістозні мастопатії,  гіперплазія ендометрія, кісти, фіброміоми, поліпи та маса інших новоутворень. Плюс проблема, що жінки нині не люблять себе, до лікарів звертаються дуже пізно. Крім того, має важливе значення харчування, особливо негативно впливає фастфуд, швидка їжа, готові магазинні продукти. На нині доведено, що брюссельська капуста, цвітна капуста попереджають виникнення, наприклад, фібріміоми. Є навіть препарати на основи витяжки з цих продуктів. Тому нормалізувавши харчування, почавши стежити за своїм здоров’ям,  підключивши спорт, маючи нормальний психоемоційний стан, обмеживши себе від стресу, виносивши дитину, тобто виконавши свої основні функції, про таку проблему як новоутворення можна не думати.

Ми трохи говорили про молочницю. Останнім часом кандидоз став просто параноєю серед закарпаток. Аптеки наввипередки продають різні свічки, таблетки, а жінки їх охоче купують. Чи безпечно це? Чи бували випадки, коли ліками собі нашкодили?

На сьогодні реклама на телебаченні відіграє важливе значення. Жінки тепер самостійні. Я з власного досвіду бачу, що коли вони приходять, уже перепробували всі препарати і організм на них більше не реагує. Залишаються один-два, які здебільшого навіть незареєстровані в Україні, які вони ще зможуть приймати. Кандида починає призвичаюватись, змінювати форму і протистояти лікам. Тому купувати абищо і самостійно приймати таблетки не раджу. Тим більше, що мова йде про мікрофлору, яка з людиною залишиться на все життя.

Розкажіть про себе, як про людину. Чим займаєтесь у вільний час?

Я – людина скромна і краще хай про мене розкажуть інші. Скажу тільки, що в медицині працюю вже 10 років, обожнюю свою професію, я розчиняюсь у своїй справі. Мені завжди хочеться читати, вдосконалюватися, дізнаватися щось нове. Загалом мені завжди здавалося, що жінки обділені увагою, тому гінеколог має бути таким, що і вислухає, і допоможе. Тобто має бути і психологом одночасно, і вміти вести відверті бесіди, бо не кожна жінка готова прийти й почати розповідати про себе пікантні речі, дехто соромиться, комплексує. Та часто через те, що в поліклініках великі черги, лікар не має часу вислуховувати детально кожну жінку, бо під дверима ще 20 чекають. Тож мені завжди хотілося стати таким гінекологом, аби не просто назначати ліки, а порадити щось, поговорити, заспокоїти. Стараюся й надалі працювати в цьому напрямку.

Крім цієї роботи ще й викладаю в університеті для студентів-іноземців акушерство та гінекологію. Я – асистент кафедри медичного факультету кафедри акушерства та гінекології професора Маляра Василя Андрійовича. Заняття в нас ведуться англійською мовою. А також зараз займаюся дисертацією.

Вільного часу в мене дуже мало. Загалом я кіноман. Коли випадає хвилинка, люблю дивитись, особливо фільми, зняті на основі реальних подій, а також історичні.

Куди любите подорожувати?

Я – дуже теплолюбива людина. Зима для мене – стрес великий. Подобається там, де завжди тепло: Туреччина, Азербайджан, Грузія.

А яка ваша улюблена страва?

Я – вегетаріанка. Улюблена страва – рис і шпинат. До цього роблю спеціальний соус із овочами і виходить дуже смачно.

Поділіться веселою історією з життя.

Через те, що багато часу проводжу на роботі, всі веселі історії пов’язані саме з нею.

Якось прийшла до мене пара. Чоловік був дуже схвильованим, жінка також. Вони зайшли. Все закрили. Питаю: «Що трапилося?» Він каже: «У нас був секс, я одягнув презерватив, а в кінці близькості з’ясувалося, що його немає. Ми обшукали все ліжко, всю квартиру і так його й не знайшли. Напевно, він у матці»

Я спробувала пояснити, що в матку він фізично потрапити не може, однак істерика в обох не припинялася. Я оглянула жінку і знайшла презерватив. Він собі зім’явся і добре прилаштувався у задньому зводі піхви.  Треба було бачити щастя на обличчях цих людей, коли я його витягнула. Вони щиро раділи через те, що він знайшовся. Цей кумедний випадок дуже добре запам’ятався.

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

 

Коментування вимкнено