АНОНС. У нашої баби Анці черево, як корито. 14 місяців беременна
Баба Анця весь січень гостилася – то Новий рік, то Різдво, то Василя, то день народження онучки, то кума в гості покличе, то сусідка, то корова двійню народила… Ні в чому собі стара не відмовляла, їла все, хоч і не раз то тут, то там закололо, але терпіла і наминала далі.
І от вирішила вона поїхати в Ужгород яйця продавати, взяла старе плаття, лізе в нього, лізе, а залізти не може, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
«Марішку му ото солодку, – каже. – То так ся збігло послє райбання?»
«Што ся стало, Анцьо, – побачивши із-за дверей бабині старання, почав усміхатися дід. – Рознеслотя. Черево вже в тя, ги корито. Такась, ги бись 14 місяцю беременна була. Худати треба. Не платя ти винноє, а ти сама».
Не сподобалося старій, що дід із неї насміхається. Хоч і сама зрозуміла, що набрала зайвих кілограмів, але ображено почала думати, що робити.
«Худа я не була нігда, як Маріка. Она ще дівков така була, што пасулю нив мож було тичити. Што висока, што тонка. Я все була в соку. Цьицьки малам великі, файні. І тепер на одну мож лягти, другов ся закрити. Товди ся хлопам дуже любили. Но а черево… уросло… дійсно такоє, ги бим бегемота проглотила. Усьо. Начинаю легку їду їсти. Солонину спрячу, м’ясо покладу на біціглі та повезу до другого сина у морозилку, бо в нього май велика, ги в мене, хліб куповати перестану, буду пасулі пусної варити май часто… хоть послє ниї ня в бударь тягне. Айбо ото добре, організм ся учистит май скоро. Буду яблука вечерами замість шутеминю гризти, а на обід салати чинити. Може мало ми гузиря спласне. Но айбо сього не доста. Позералам передачу «Зважені і щасливі». Там їх і бігати усякими горбами та ямами заставляли, і уджиматися, і прес качати, і на машини скакати, і озеро перепливати. Треба майже й мені ся мало спортом заняти, – поринула в роздуми стара. – Іду зазвідати уд сусіда-бізнесмена, кулько на місяць тратит на тренажорий зал у вароші. Я би може тоже походила».
Зайшла вона в сусідську хату і зразу з порогу цікавиться ціною.
«Тристо баксу», – каже чоловік.
«Як? Зашто так много?» – не розуміє баба.
«Та я, аж серйозно, купую на цілий гуд абонемент за 8 тисяч гривень, – усміхається сусід. – Айбо після каждої треніровки іду в кафе… поїсти, упити… А ще й цімбору погощу, а як бензин до вароша пораховати, вот і уйде в ня така сума».
Бабу аж затрусило.
Що ж відбувалося далі?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 1 лютого.
