Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 7 лютого

День на Закарпатті був багатим на події.

Рішення продовжити карантин у всіх шкільних загальноосвітніх закладах Ужгорода до 15 лютого, прийняли сьогодні на засіданні протиепідемічної комісії при Ужгородській міській раді. У місті тривають і обмежувально-карантинні заходи у дитячих дошкільних навчальних закладах, повідомила прес-служба Ужгородської міської ради.

За даними Ужгородської міськрайонної філії ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України», відмічається несуттєве зниження захворюваності, але епідемічна ситуація з грипу та ГРВІ в Ужгороді залишається складною. Так, за 6-ий тиждень року зареєстровано 1343 випадки захворювання ГРВІ та грипу, захворюваність на 54,6% вище показника епідемічного порогу, що свідчить про високу активність епідемічного процесу.

Станом на 7 лютого зареєстровано 51 лабораторно підтверджений випадок сезонного грипу типу А. Дослідження проводять вибірково, при тяжких формах перебігу захворювань.

Скільки різних див оточує нас! Природа дійсно великий мудрець  і найкращий цілитель людини!

Цілющі джерела відомі ще з біблійних часів. У християнських обрядах вода відіграє дуже важливу роль. У освяченому вигляді вона  є символом Божої благодаті. Як відомо з Біблії, навіть Іван Предтеча хрестив людей водою, а Ісус Христос приймав хрещення у Йордані, що знаменувало  оновлення і відродження людського життя. Досі християни щороку освячують воду і вона зберігається протягом тривалого часу, більше того, її з вірою використовують, як ліки для душі і тіла.

Чудодійні водойми є в багатьох куточках нашого краю. А Закарпаття на взагалі славиться не тільки мальовничими горами, свіжим чистим повітрям, але й дивовижними ріками, струмками та криницями. Зокрема, у Перечині на узбіччі дороги між урочищами Поташня і Яслище струмує під горою цілюще джерело.

«Із 1380 року Ужгород, завдяки старанням його володарів  – родини Другетів – отримав від короля Угорщини з династії Анжу Людовика І Великого право на проведення щотижневого ярмарку, котрий припадав на четвер. Цей ярмарок став традиційним і проводився у місті аж  до радянських часів. На початку ХVстоліття у травні в Ужгороді проводився вже і загальнодержавний, або Великий ярмарок. Пізніше кількість великих ярмарків зросла до шести, а наприкінці 1780 року імператриця Марія Терезія спеціальним  наказом надала місту право проводити ще два загальнодержавні ярмарки: на день святого Георгія  і напередодні дня Катерини (24-25 листопада). Таким чином, Ужгород у минулому мав вісім великих ярмарків і кілька тижневих (звичайний – у понеділок, традиційний – у четвер і свинний – у середу).

Звичайно, не всі ярмарки проводилися на цій площі, проте найдавніші, як свідчать письмові джерела, проходили саме тут. Не дивно, що у ХVІІ столітті одна з вулиць (частина площі) так і називалася – Ринковою. Коли у 1691 році описали жителів міста, то на Ринковій вулиці конскріптори зафіксували всього вісім будинків з одного боку. Її мешканці, за винятком двох, були вільними міщанами. Інша, більша частина площі, власне і служила місцем проведення ярмарків», – запевняє місцевий історик.

Ці ж події, що стосуються періоду Дугетів (1317-1691) та площі Корятовича описує й інший дослідник Роман Офіцинський у книзі «Екскурсії Ужгородом».

Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» єпископ Ужгородський та Закарпатський Варсонофій, який особисто виступив ініціатором того, аби копія святині потрапила на закарпатську землю, презентував історичний для України документ.

– Я хотів, аби документ побачили всі, у кого немає можливості поїхати в Київ. Для нас він такий же важливий, як і декларація про державну незалежність України. Тому зініціював, аби копію Томосу привезли на Закарпаття. Сьогодні його представлено в Ужгороді, а потім його буде виставлено в усіх церквах області і побачити його зможуть всі, хто бажає. Відтак зберігатиметься копія Томосу зберігатиметься  у Свято-Троїцькому Михайлівському соборі в Берегові. Аж до тих пір, поки не буде зведено кафедральний собор в Ужгороді, – розповів владика.

За словами владики, копію Томосу було представлено з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, митрополита Київського та всієї України Епіфанія.

– Наша Церква стала п’ятнадцятою у диптиху православних церков світу. Тепер ніхто не має права сказати українцю, що він не благодатний або не канонічний, і за це ми дякуємо Богові! – наголосив єпископ Ужгородський та Закарпатський.

У студії каналу «Інтер» під час зйомок передачі «Стосується кожного», стало відомо, що закарпатка Марія першу дитину народила від одного чоловіка, другу – від іншого і зараз вагітна від співмешканця, якого намагається всіляко вигородити, щоб його не притягнули до відповідальності.

Із Андрієм вони познайомилися кілька місяців тому і чоловік запропонував переїхати жити до нього. Жінка погодилася. Кажуть, що він навіть мав намір всиновити дівчат, тож для його близьких цей випадок став справжнім шоком. За словами батька, він поставив усіх перед фактом, що везе додому Марію і заявив, що Богдана – його донька.

Рідний батько Богдани про смерть доньки дізнався з новин. Він певен, що у смерті дівчинки винна саме її мати і шкодує, що свого часу не забрав дитину до себе і зізнається, що коли почув страшну звістку. Йому хотілося приїхати і вбити і Марію, і Андрія.

Іван Черничко заявив, що коли померла донька, його вдома не було, він був на заробітках.  У студію прийшов із іншою жінкою, яка є його дружиною і вагітна від нього. Загалом у неї троє дітей і четвертим вагітна від Івана. Термін – 6,5 місяців. Виходить, що коли народилася Богданка, у її батька була вже інша жінка.

Здавалося б, серед розкішної карпатської природи, де з-під землі тече цілюща вода, де багато мінеральних джерел, люди б повинні бути абсолютно здоровими, принаймні захворювань кишково-шлункового тракту гіпотетично тут не повинно бути. Але, як не дивно, наша область є одним із лідерів в Україні серед гастроентерологічних недуг. Як таке може бути? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з кандидатом медичних наук, доцентом кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб УжНУ, лікарем-гастроентерологом Наталією КУРЧАК.

Чим взагалі небезпечне ожиріння?

Є багато причин ожиріння. Візьмемо, для прикладу, надмірне вживання їжі. Підтримання постійної нормальної ваги тіла зменшує ризик таких захворювань, як цукровий діабет, метаболічний синдром, серцево-судинні захворювання, навіть онкологію. Тому треба стежити за тим, яку кількість і якої їжі ми споживаємо. Ми звикли звертати увагу на цифру, що показують ваги. Це важливо, проте через індивідуальні особливості тіла, не завжди загальна вага є точним показником. Визначити оптимальну вагу можна за допомогою індексу маси тіла. А індекс маси тіла (ІМТ) можна розрахувати, поділивши масу тіла (у кілограмах) на квадрат росту (у метрах квадратних). Показник від 18,5 до 24,9 – норма, від 25 до 29,9 – надмірна вага, від 30 і вище – 1,2,3 ступінь ожиріння. Менше 18,5 і таке буває – це недостатня вага.

Радикального зубного протезування потребують 70 відсотків закарпатців у віці 42–47 років.

Однак імпортні зубні імплантати через дорожнечу нашому громадянинові недоступні, вітчизняних майже немає.

Досягти успіху в цій справі вирішили кілька літ тому доктор медичних наук, професор, президент Асоціації стоматологів Закарпаття Іван Горзов, кандидат медичних наук, доцент медфаку Ужгородського університету Анатолій Потапчук і кандидат фізико-математичних наук, доцент Інституту фізики та хімії твердого тіла УжДУ Йосип Шаркань зі своїми колегами,  пише День.

Винайдений ними після тривалих досліджень зубний імплантат — розробка світового значення.

До речі, саме Анатолій Потапчук здійснив першу успішну імплантацію у Закарпатті 12 березня 1986 року з використанням титанових імплантатів у Часлівській дільничній лікарні.

Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» спеціально для закарпатської газети «Робота та начання» разом зі співвласником кадрової агенції «Pelekh Agency» Андрієм ПЕЛЕХОМ ми шукали відповіді на наболілі для багатьох закарпатців питання про заробітки.

Куди можна влаштуватися без знання мови за кордоном?

У сусідніх країнах із цим взагалі немає проблеми. Там багато наших координаторів, які можуть перекладати все, що потрібно. Якщо їде працювати група, то завжди є бодай хтось один, хто знає мову, може допомагати іншим. Звісно, якщо людина поїде, не знаючи мови і буде казати: «Я нічого не хочу чути, ви мені поясніть так і все», з нею буде важко. Якщо ж готова вчитися, готова комунікувати, завжди можна домовитися. Зарубіжні роботодавці теж розуміють, що закарпатці можуть не знати їхньої мови на тому рівні, що місцеві, тому вони ставляться лояльно до цього питання. Принаймні, знати і розуміти англійську у будь-якому разі добре. Я її вчити раджу всім. Але на робітничі базові вакансії це не обов’язково.

zakarpatpost.net