Старовинна легенда пояснює, чому в Ужгород лебеді прилітають з Дунаю

І чому найбільше часу проводять біля пішохідного мосту

Останнім часом лебеді в Ужгород прилітають не лише зимувати. Торік у місті на озері «Кірпічка» з’явився перший виводок білоперих малюків. Їх було 4. Вижили, на жаль, лише троє. Одне лебедя під час тренувального польоту розбилося. Схожа доля трохи згодом (на Ужі, куди під час морозів перелетіла родина) спіткала і маму-лебідку. Як раніше писала газета «Неділя Закарпатські новини», молодого самця Гошу з сім’ї вигнали, одна лебідка зараз перебуває на перетримці, а лебедятко Манюня – єдина залишилася з батьком. Але її вигнала мачуха, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Саме вона – Леді Гага, як прозвали її місцеві, найбільше зацікавила тих, хто опікується пернатими. Їх троє – Андріана Андріївна, Василь Сідей та Алла Мушак.

Саме вони й помітили на лапці лебедиці кільце. Ще одне кільце є на лапці іншого лебедя, його назвали Бугор. Він є найагресивнішим і постійно атакує інших пернатих.

Отже, волонтери знайшли фотографа, який зробив якісні фото пернатих і відправили дані до українського центру кільцювання птахів, де розшифрували інформацію, яка є на кільцях і повідомили, що на лапці Леді Гаги кільце з номером: HP397, а Бугора – HK299 означає, що обоє вони прилетіли з Угорщини і їм по три роки.

Це дає підстави висловити припущення, що й інші лебеді також звідти, навіть якщо вони не окільцьовані.

Адже у 2016 році на лапці одного з лебедів в Ужгороді також була відмітка Будапештського орнітологічного центру, заснованого Германом Отто у 1893 році, коли ще Закарпаття входило до складу Австро-Угорщини.

Слід зазначити, що на Дунаї дійсно багато лебедів і угорці справді уміють про них дбати.

Кільцювати птахів угорські орнітологи почали ще в 1899 році (тогочасна Угорщина була третьою після Німеччини та Данії державою у світі, яка почала облікувати чисельність дикої птиці за допомогою спеціальних відміток.

На сьогодні в Будапештському орнітологічному центрі окільцовано 435 дорослих лебедів та 95 молодняку. Утім спеціальні кільця навіть спеціалістам вдається одягнути на лапи далеко не всіх пернатих. Тож більшість наших повітряних туристів, вірогідно, є одними з тих, кому вдалося втекти від подібних «обручок».

На користь теорії угорського походження ужгородських лебедів-мігрантів свідчить навіть старовинна легенда. Романтики-краєзнавці кажуть, що прилітають до нас лебеді з Дунаю… причому не випадково, а через те, що згідно з оповідкою колись пара закоханих саме тут, неподалік пішохідного моста, перетворилася на граційних красенів…

– Це було за часів Австро-Угорщини. Жила в Будапешті багата родина чоботаря. І мали батьки єдиного сина – Мікловша. Плакала-леліяла мати свого наступника, шукала йому дружину поміж місцевими красунями. Але якось Мікловш поїхав за місто на полювання і познайомився з простою сільською дівчиною з багатодітної родини. Між ними спалахнуло велике і пристрасне кохання. Задумав хлопець одружитися з Жужанною, однак батьки виступили категорично проти їхніх стосунків. Та й рідні дівчини вважали такий шлюб безглуздям, адже пара була нерівнею. Тому, розуміючи, що все одно згоди на те, аби поєднати долі, не буде, закохані втекли до Ужгорода. Там вони одружились і почали ґаздувати. Спочатку працювали на інших, а незабаром розжилися й на власне господарство. Десять років батько Мікловша шукав сина і коли нарешті довідався, де він, приїхав і застрелив обох, а їхні тіла скинув зі стрімкого берега у річку. Та не дарма кажуть, що любов безсмертна. Закипіла-зашуміла вода, поглинаючи душі невинних жертв, а за мить знялась над Ужем пара білих лебедів. І літають тепер вони між двома батьківщинами, приводячи до Ужгорода все нових пернатих, які славляться на весь світ своєю вірністю, і тішать людей своєю чистою красою, нагадуючи всім нам про те, що кохання непереможне, – розповідає старожил Олександр Варга.

Звичайно, це лише красива історія про високі почуття, але багато хто у неї вірить, адже відомо, що в будь-якій вигадці є доля правди.

Марія УЖАНСЬКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net