Для закарпатців дорожчають ліки: що відбувається і чи чекати спаду цін

Ліки в Україні продовжують дорожчати. Незважаючи на слова Уляни Супрун про зниження цін, українці все ще їздять за деякими медичними препаратами за кордон. Ті, у кого немає такої можливості, змушені закуповувати у вітчизняних аптеках втридорога.

У чому причина й чому влада не поспішає зробити ліки доступними — розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

  • Ліки значно дорожчають. Українці продовжують їздити й купувати медичні препарати за кордоном;
  • Експерти вважають, що всьому виною — монополія фармацевтичних виробників;
  • У ЄС до продажу ліків ставляться по-іншому. Власник аптеки сам зацікавлений у тому, щоб продати якісний товар. У такому випадку людина буде ходити до нього постійно.
  • В окремих країнах ЄС прийнято надавати долікарську допомогу безпосередньо в аптеці.

Українці купують ліки за кордоном

Не секрет, що українцям деколи дешевше купити ліки в країнах ближнього зарубіжжя. Різниця в ціні окремих препаратів — суттєва.

Наприклад, один із поширених медпрепаратів “Магній Б-6” в аптеках сусідньої Польщі коштує на 50-100 гривень дешевше, ніж українського виробництва. Популярні ліки для хворого шлунка — “Лінекс Форте” в українських аптеках коштують приблизно 220-270 гривень. Водночас польський аналог дешевший, вартує лише 18 злотих — 135 гривень.

Дешевше купувати ліки й у сусідній Білорусі. Засіб для стабілізації роботи серця і кровоносної системи людини — “Мілдранат” в Україні коштує від 240 гривень. Ціна аналога в Білорусі — 180 гривень. Засіб від епілепсії “Фінлепсин” в Україні — у межах 400 гривень, у Білорусі — 200 гривень.

Як повідомляє Державна служба статистики, в кінці 2018 року в середньому ціни на ліки зросли на 1,5%. Подорожчали як українські, так і імпортні лікарські засоби.

Чому так дорого

Незважаючи на відчутні проблеми, в. о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявляє, що ціни на медичні препарати за останні роки зменшилися аж на 40%.

“Ще в 2015 році ми передали державні закупівлі на міжнародні організації. Це 5 або 6 млрд гривень щорічно, які вже не йдуть через їхні (так званої “фармацевтичної мафії”. — Ред.) кишені. СБУ, Рахункова палата та наші розрахунки показують, що на 40% знизилися ціни через міжнародні організації із 2014 року до 2018-го. Це дуже багато коштів, які вже не йдуть через дистриб’юторів і “фарммафію”, яка була колись в Україні”, — зазначила Супрун.

На думку народного депутата від фракції “Самопоміч” Ірини Сисоєнко, ліки в Україні дорожчають насамперед через монополізацію фармацевтичної галузі. Декілька вітчизняних компаній володіють сотнями аптек на території країни.

“А подальше посилення в Україні ролі мережевої торгівлі лікарськими засобами є загрозою для поглинання великими аптечними мережами більш слабких конкурентів. Із метою отримання прибутку вони вдаються до всіх можливих способів, щоб реалізувати якомога більше ліків і, звичайно, якомога дорожче. Маючи важелі впливу на ринкову пропозицію ліків, аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, прибутковість від реалізації яких є найбільшою”, — підкреслила в коментарі OBOZREVATEL нардеп.

Раніше політики вже реєстрували у Верховній Раді проект закону, який може кардинально змінити сферу роздрібної торгівлі медичними препаратами, скоротивши загальну кількість аптек. Щоправда, до голосування справа поки не дійшла.

Загалом монополію окремих виробників раніше вже намагався зруйнувати Кабінет міністрів України. Зараз у країні діє реферування цін, але процес руху ліків від виробника до пацієнта дуже ускладнений.

“На рецептурні препарати ціна в Європі особливо нікого не цікавить, адже працює система реімбурсації. Більшою мірою це проблеми між державою і якимось фондом, який платить за ці ліки. У нас в Україні проблема персоналізована на пацієнта. Велику частину вартості ліків оплачує він”, — розповів OBOZREVATEL виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників Володимир Ігнатов.

Оцінивши проблеми, напрошуються щонайменше дві слушні пропозиції:

  • Можливо, у цій сфері варто ввести нові правила і для виробників ліків. Йдеться про регулярне декларування цін, щоб люди розуміли, чому, наприклад, “Карвалол” сьогодні коштує 5 гривень, а не 3.
  • Також є сенс переглянути так звані маркетингові договори між власниками аптек і виробниками ліків. Зазвичай це виглядає так — фармацевт в аптеці пропонує пацієнту дорожчі ліки тільки тому, що у нього є спеціальний договір із виробником.

Як роблять у Європі

У ЄС до цін на медичні препарати ставляться системно і більш продумано. В одних руках можуть бути зосереджені максимум 3-4 аптеки. Власником обов’язково має бути фармацевт.

“Діяльність таких аптек орієнтована саме на споживачів. Чому так? Власник розуміє: чим більше ефективних препаратів він продасть людям, тим більше людей знову прийде до нього. Тому, приймаючи рішення про те, що продавати, фармацевт-власник орієнтується саме на якість, ефективність і доступність, тобто на результат для споживача, для пацієнта”, — пояснила Ірина Сисоєнко.

В аптеках Італії вам допоможуть визначити вагу, виміряють артеріальний тиск, зроблять аналізи крові на холестерин, гемоглобін, цукор. Крім того, залежно від результатів цих аналізів фармацевти допомагають пацієнтам записатися на обстеження у державну медичну установу. У французьких аптеках надається приблизно 18 фармацевтичних послуг, зокрема первинна долікарська допомога.

Наприклад, у Німеччині не менше половини всіх походів в аптеку санкціонуються сімейним лікарем, а вартість ліків періодично переглядається. В Іспанії з 1 січня 2019 року знизили ціни на 1200 медичних препаратів.

Окрему увагу там приділяють і реєстрації. З огляду на обсяги європейського ринку, щоб отримати право продавати ліки, потрібно пройти мінімальну кількість реєстрацій. В Україні ж процедура набагато складніша.

zakarpatpost.net