51 день арешту за жорстокість до тварин. Це та інші покарання, які варто ввести в Україні

У 2014 році Всесвітня організація з захисту прав тварин створила інтерактивну мапу.

Вона порівнює показники та зусилля кожної країни світу щодо захисту прав та покращення добробуту тварин, пише УП. Життя.

Карта Всесвітньої організації із захисту прав тварин

На карті візуально видно, що у багатьох країн є проблеми, пов’язані з інтенсивним землеробством, незаконною торгівлею дикою природою та забоєм бездомних тварин.

Але й є такі країни, як Австрія, Швейцарія, Швеція, Нідерланди та Велика Британія, що отримали найвищі оцінки А та В від Всесвітньої організації захисту прав тварин.

Австрія з 2004 року вважається найкращою у світі країною для життя тварин.

У цій країні права звірів максимально прирівняні до прав людей, і є найсуворішими: тут не просто заборонені хутряні ферми, тваринам не можна підрізати хвости та вуха, виставляти їх у вітринах зоологічних магазинів та тримати в неволі.

Закон країни не дозволяє страждання, нанесення необґрунтованого болю, створення умов, де тварині буде страшно.

В Австрії не можна полювати та рибалити окремі види риб, а з 2005 року закон карає за медичні експерименти на орангутангах, горилах та шимпанзе.

Найменший штраф, при порушенні прав тварини, сягає $2,420, у випадку тяжкого насилля – до $18,160.

У Великій Британії можна сісти в тюрму на 51 тиждень за жорстоке поводження з тваринами.

Таку людину на все життя позбавляють права мати тварин та змушують сплатити штраф розміром £20,000.

Завдяки таким правилам, від Всесвітньої організації захисту прав тварин, країна отримала найвищу оцінку А.

У 1992 році Швейцарія стала першою країною, яка на рівні конституції визнала права тварин, гарантувала не тільки захист їхнього життя, а й гідності.

Законом заборонена будь-яка діяльність, що принижує права тварини, завдає страждання, шкоди, болю чи тривоги.

Уряд країни визнає деяких тварин як соціальних, та зобов’язує утримувати їх парами.

Незаконною вважається заборона собакам гавкати, власники тварин зобов’язані відвідувати заняття, аби навчитись піклуватись про своїх улюбленців.

У 2014 році Швейцарія отримала звання “Захист тварин року” й оцінку А від Всесвітньої організації захисту прав тварин.

У Нідерландах, якщо у кота з притулку є друг, “усиновлювати” їх можна лише разом, аби не розлучати й не створювати тварині додатковий стрес.

До того ж, за процедуру усиновлення треба заплатити від 50 до 150 євро, в залежності від віку тварини.

Якщо тварина почала себе дивно поводити  – додому запрошують психолога для тварин. За 200 євро в годину, спеціаліст аналізує ситуацію і вчить власника правильно себе поводити, щоб у братів менших не було стресу.

У 2011 році в Нідерландах вийшов закон про Права тварин, у якому заборонено будь-які косметичні експерименти на тваринах, а вже у 2014 році країна отримала оцінку В від Всесвітньої організації захисту прав тварин.

У конституції Німеччини написано: “Держава бере на себе відповідальність за захист життя тварин в інтересах майбутніх поколінь”.

Злочином тут вважається насильницьке годування, нанесення суттєвого болю, травм, спричинення страждань та недбале відношення до тварин.

Такі правила розповсюджуються на риб, хребетних, амфібій, головоногих, рептилій, теплокровних та холоднокровних тварин.

У 2014 році Німеччина отримала оцінку В від Всесвітньої організації захисту прав тварин.

Тварини Швеції також захищені законом. Наприклад, забій тварини може відбуватись лише після введення седативних препаратів.

Велика рогата худоба та свині мають їсти солому, а молочні тварини – виходити на випас у літні місяці.

З 1988 року закон країни передбачає захист тварин від хвороб та страждань, у кожної тварини має бути достатній простір для життя, збалансоване харчування, необхідний догляд та вода.

У 2014 році країна отримала оцінку В від Всесвітньої організації захисту прав тварин.

На сьогодні в України від Всесвітньої організації захисту прав тварин оцінка Е.

У США теж оцінка Е через поганий захист тварин та відсутність гуманної освіти.

Нам ще є, чому вчитись і куди рости, аби українські тварини почувались так само добре, як і тварини в інших країнах Європи.

Що для цього треба зробити?

Почати з себе, з особистого відношення до тварин та їхніх прав, приєднатись до громадської організації UAnimals, що з 2016 року активно займається правами тварин в Україні чи поширити цей матеріал, аби проінформувати більшу кількість людей.

Головне – не вдавати, що все гаразд, чи хтось інший прийде і змінить ситуацію.

Хто, як не ми?

Коли, як не сьогодні?

Анна Біленька, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина lifeonwhite/Depositphotos

zakarpatpost.net