АНОНС. Чому в ужгородських жінок волосся має бути прикрите ширінкою
Приїхала на вихідні до баби Анці кума з Хустського району. Думає стара, що ж їй показати в селі, куди повести. Вирішила з онучкою порадитись, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
«Повези її в Ужгород, – каже вона. – Покажи міні-скульптури, прогуляйтеся набережними, походіть по магазинах, проїдьтеся на чудо-поїзді в Боздоський парк. Она ще такоє ніколи не виділа!»
«Точно! Файна ідея!» – зраділа баба.
Наступного ранку зустріла свою Цилю, привела додому. А онучка лежить на дивані, читає газету «Неділя Закарпатські новини».
Гостя вітається, а дівчинка не чує. Баба Анця як закричить на всю хату:
«Гей, дітино! Ти ся што удключила! Не видиш, ко до нас прийшов!»
Онучка неохоче відірвалася від читання, привіталася, відповіла на 27 запитань баби Цилі.
28-м гостя поцікавилась:
«А што там у туй новинці такого інтересного писало, што ти ня й не виділа?»
«Йой, і не звідайте, – відповіла вона. – Пише, ож у Америці у церквах, оби молодьож май ходила туди, бесплатний вайфай провели. Вот оби в нас такоє учинили, і в нас би ся приходи увеличили. А так… но што там чинити. Успатися й дома в постели мож».
Баба Анця почала хреститися. Соромно їй стало перед кумою:
«Не мели такоє… Говориш, ги би тя сатана за язик укусив! Ото гріх!»
Що ж відбувалося далі? Як дві баби до церкви ходили. Чому старій стало соромно за куму?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 1 березня.
