Володимир, якого прозвали Діогеном, третій рік живе у халабуді на дереві

[Total: 0    Average: 0/5]

Безхатько змайстрував собі дім на дереві на березі столичного озера Йорданське і вже живе там понад два роки. За драбину до висотної халабуди в нього стовбур, який прогризли бобри. А від дощу захищають нанесені в хижку зонтики, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

Місцеві вже охрестили його оболонським Діогеном. Сам безхатько зізнається, що будувався тимчасово, але затримався на роки.

Сивочолий, без запаху алкоголю господар  ганчір’яної халабуди в лісі на Оболоні не схожий на пересічного безпритульного. Володимир Андрійович Грицак цитує Сковороду, любить читати книжки і ходити в бібліотеки.

У туфлях, вичищених до блиску, він уміло стає на стовбур похиленого дерева і, притримуючись за гілки, вилазить на висоту майже третього поверху. Там у нього дім – із краєвидом на озеро і Київ. Проте, як зізнається безхатько, жити у домі на дереві із мотлоху насправді дешевше, ніж у хостелі, і це все, що він може дозволити собі на свою пенсію.

Усе його майно в рюкзаку. Він показує своє посвідчення ветерана праці і розповідає – позаду в нього 30 років служби в пожежній частині Києва.

Живе тут уже третій рік після того, як у його кімнаті в гуртожитку жити стало неможливо. Мовляв, там немає електрики та газу, та ще й до всього зламався ключ у дверях.

Пояснення київського безхатька не завжди логічні, від пропозиції допомогти з ремонтом дверей відмовляється, адресу гуртожитку приховує, проте  зрозуміло одне – він щомісяця отримує свою пенсію. «2,5 тисячі. Це тиждень борщик, а далі кип’яток», – каже Володимир.

Знайшли екзотичного мешканця випадково екологи та місцеві краєзнавці. Захаращене озеро Йорданське якраз почали чистити і під час огляду хащів виявили на дереві людину. Володимиру активісти  співчувають, тож проситимуть, щоб його дім зеленбудівці не руйнували.

Оболонський Діоген зворушений. Хоча нічого незвичайного в тому, що живе на дереві, не бачить, прибирає після себе знизу сміття і  не знає, чи залишиться тут, бо ще шукає своє місце сили…

Тим часом журналісти все ж відшукали колишніх однокласників та колег Володимира і, відповідно, його житло. До будинку, куди Володимир не міг потрапити, бо зламав ключа, прибула допомога, викликана ТСН. Коли відкрити двері не вийшло, а балкон виявився захаращеним вщент, вирішили вибити двері. Але навіть досвідчені надзвичайники були шоковані – оселя до стелі була забита лахміттям.

У цей час додому повернулася  сусідка пана Володимира. Вона поскаржилася на сморід і сміття від цієї квартири. Надзвичайники лише розвели руками: як ще допомогти людині, що захаращила свій дім?

Сам власник дому на дереві зізнається: усе це для дачі, якої у нього немає. «Це називається у психіатрії «синдром Плюшкіна». В мене дитинство було важке, я не набавився, тепер в іграшки бавлюся», – пояснює Володимир.

На всі пропозиції допомогти із вивозом сміття відмовляється. Жити ж тут теж не може. «Треба, щоб я сам прибрався. Якщо мені приберуть, то це вже не демократія, а тиранія, деспотія. Це моє майно власне», – каже він.

Неромантична історія столичного безхатька, який  побудував собі дім на дереві, сьогодні зайшла в тупик. Його дім виявився під стелю забитий сміттям, яке господар не дозволяє вивезти.

Єдине, що вдалося – однокласники допомагли вставити новий замок і дали новий ключ від кімнати  Володимиру, проте, швидше за все, і наступні ночі він проведе  у домі на дереві.

zakarpatpost.net

Comments are closed.