Ужгородці виступили за перенесення бронзового монстра, але питання у голосуванні навмисне складено неправильно

Зараз, в умовах війни з Росією, яка досі не визнала геноцид українського народу, який цілеспрямовано знищувала радянська влада і створила штучний голодомор, пам’ятник його жертвам в Ужгороді, відкритий на набережній Незалежності в минулому році, сприймається дуже емоційно.

Та справа в тому, що скульптор Ігор Гречиник, який виступив автором «Свічі пам’яті» грубо обманув закарпатців.

Справді, до листопада 2018 року Ужгород був єдиним обласним центром України, де не було пам’ятника жертвам страшним сталінським репресіям. Але в той же час у жодному українському місті немає такого страшного монстра на честь тих подій, як у нас.

Одразу після встановлення бронзове чудовисько більшості не сподобалось і його почали активно обговорювати, багато хто просив демонтувати монстра, змусити автора переробити його, адже він суттєво відрізняється від того, про який було заявлено у проекті, з яким Гречаник і виграв конкурс, залишивши, як кажуть, за бортом більш креативних закарпатських авторів. Були й такі, хто просив перенести пам’ятник у інше місце.

Тож у результаті було складено петицію, автором якої виступила Марина Сташина-Неймет із проханням змінити місце розташування «Свічі пам’яті». Сформульовано її було не зовсім логічно, але тим не менше, іншої не було і її одразу ж підтримали ужгородці, активно голосуючи за перенесення.

Відтак Ужгородська міська рада нещодавно відкрила інше обговорення, у якому запропонувала перенести монстра у 5 інших місць, хоча пунктів у голосуванні аж 6. Цікаво, для чого було вказувати там набережну Незалежності, якщо люди вже проголосували за те, що цьому бронзовому шматку «лайна» там не місце.

Інші варіанти – вул. Тиха (підніжжя Кальварії), вул. Капушанська (цвинтар), пл. Дружби Народів (Ротарі-парк), вул. Шевченка (Парк святої Тетяни), вул. Героїв (Пагорб Слави).

Місць, як бачимо, дуже багато.

Чи не для того це зроблено, аби голоси «розпилилися» і врешті-решт чиновникам не потрібно було нічого робити і монстр залишився просто на попередньому місці. Адже, для прикладу, Пагорб Слави і Кальварія – фактично одна і та ж локація, та її виділено аж двома пунктми. А чи доречно страховисько переносити у Ротарі парк, який теж фактично знаходиться в центрі Ужгорода? Що йому робити у парку святої Тетяни на Шевчеанка, або на цвинтарі на Капушанській?

Скріш за все, єдиною більш-менш нормальною локацією є район Кальварії.

Самі ужгородці нормально навіть не розуміють, за що голосують.

Більш детально про пам’ятник читайте згодом на сайті zakarpatpost.net.

zakarpatpost.net