Онук продав квартиру разом зі 100-річним дідусем

У Рівному суд розглядає справу про право власності на 3-кімнатну квартиру. Житло опинилося в центрі суперечки однієї родини, йдеться в сюжеті ТСН.

Полковник у відставці Іван Барабаш обіймає дружину – вчительку, з якою познайомився шість років тому та встиг побратися. «Я хотіла статус мати. Він же полковник», – сміється Лариса Барабаш. Як тільки одружилися, одразу взялися судитися з онуком Івана Акимовича, бо переконують, що той продав квартиру в самому центрі Рівного разом із дідом. «Я залишився зовсім без квартири. Я просто в розбитому стані», – каже пенсіонер, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

Іван Акимович з дружиною показують кімнати, в яких вже кілька років вони живуть на пташиних правах. Згідно з договором продажу діду дали в користування дві кімнати, а на решту території йому зась. Частина квартири Івана Акимовича після смерті доньки по спадщині перейшла до його онука Дмитра. За документами, 2012 року дід нібито поїхав в Ужгород і там у нотаріуса начебто відмовився від своєї частини нерухомості на користь онука. Іван Акимович з дружиною стверджують – такого не було. «Мій онук забрав у мене квартиру, підробив документи, не запитав, не порадився», – каже столітній рівнянин. «Це все робилося таємно, онук навіть не зайшов в квартиру, не розповів це все, не поговорив з дідом», – додає його дружина.

Подружжя показує медичну картку, запис у якій свідчить, що в день, коли дід начебто був в Ужгороді та передавав квартиру онуку, насправді він знаходився у Рівному на огляді у лікаря. Головний лікар поліклініки Олег Шрам підтвердити чи спростувати цього не може, бо журнали не збереглися, а лікарка давно не працює. «Це огляд пацієнта записаний. Виписані пільгові рецепти», – коментує він запис на папірці. Все нібито правильно, але лякає медика одне – картка пацієнта зберігалася не в поліклініці, а це означає, що її могли підробити. «Коли амбулаторна картка не знаходиться в медзакладі, то, як правило, власники роблять з тої картки все, що хочуть», – каже Шрам.

Ужгородський нотаріус Наталя Хребтань, яка переоформила спадщину діда на його онука, каже, що обидва були присутні під час укладання угоди. «25 років працюю приватним нотаріусом, такої брудної і негарної справи в мене ще просто не було. Старенький чоловік, яким, я вважаю, напевно, відкрито маніпулюють», – каже вона tsn.ua. Доказами є підписи обох родичів, але наразі їх вилучило слідство. У всій колотнечі нотаріус підозрює нову дружину 100-річного діда, котру бачила, коли давала свідчення у поліції. «Мусила просити слідчого, щоб його теперішня дружина просто покинула кабінет. Вона постійно його підштовхує до того, що він має говорити, як він має говорити», – каже приватний нотаріус.

Поліція вже більше року намагається зрозуміти, чи відмовлявся дід від спадщини на користь онука. «Кримінальні провадження відкриті за фактами підробки документів, а також використання завідомо підробленого документу. Намагаємося добитися справедливості», – стверджує речниця ГУ Нацполіції в Закарпатській області Інеса Манзулич-Іванова.

Сам онук наразі в Швейцарії, принаймні так каже його представниця в суді. Нова ж власниця квартири запевняє, що в договорі продажу онук зазначив, що Іван Акимович має право безоплатно та безстроково користуватися проданою квартирою аж до самої смерті. «Дідусь буде проживати там, скільки він забажає, до кінця своїх років, хоч ще сто років. Я навіть не збираюся на територію цієї квартири потрапляти. Просто коли дідуся не стане, щоб чужій жінці це не потрапило. Розумієте?» – пояснює логіку дій онука покупець.

Але дружина Івана Акимовича наполягає на своєму – мовляв, живе з дідусем не за квартиру в центрі, а дійсно кохає його. «Я не хижачка. Якщо б я мислила тільки б за квартиру жити з Іваном Акимовичом, то я б давно з ним розлучилася і покинула його, а я й досі за ним дивлюсь, доглядаю», – каже Лариса Барабаш. Як з’ясувалося, за договором, виселити 100-річного закоханого полковника з квартири справді ніхто не має права. А от хто, коли і де підробив документи та кому це вигідно – має відповісти слідство.

Анна Махно

zakarpatpost.net