Мукачівці посварилися через бетонозмішувач, конфлікт закінчився трагедією
У суді свою провину закарпатець визнав і розповів, що відбувалося між ним та Василем.
Донька Василя теж дала свідчення.
«Того дня я була на роботі, але зателефонував знайомий і повідомив, що на території гаражного кооперативу б’ють батька. За мною заїхав син, і ми одразу поїхали туди. Прибувши на місце, через 10-15 хвилин я побачила батька, який сидів на землі біля гаража, що розміщений поряд з нашим. Його підтримував Василь. Він сказав, що хоче зі мною поговорити, але я відповіла, що зараз це не на часі. Моя увага була прикута до батька, за яким приїхала «швидка». Він дивися на мене, але не реагував. Його відвезли до військового шпиталю, де повідомили, що потрібно, аби його оглянув нейрохірург, тож його відвезли до Мукачівської ЦРЛ. Після огляду лікаря батька помістили в травматологічне відділення, а через два дні провели операцію. Після цього йому стало краще, однак за кілька днів він помер», – запевнила жінка.
А ось що повідомив син Івана:
«У якийсь момент я почув крик «лопата», повернувся і побачив, як з гаражу вибіг Василь із лопатою в руках, піднятою над головою. Він рухався у бік батька. Батько різко відштовхнув Дмитра у бік, а сам, прикривши голову руками, «пірнув» під нападаючого з піднятою лопатою та відштовхнув його від себе. Василь упав на землю. Охоронець припер лопату біля гаража. Батько у цей час присів, підняв голову потерпілого Василя. Той був при тямі, лежав на землі, не вставав і нічого не говорив, аж до приїзду «швидкої», а коли його почали забирати у лікарню, відмовлявся їхати. Коли приїхала його донька з зятем, батько наказав сфотографувати лопату, якою замахувався на нього Василь, мотивуючи тим, що не зможе довести взагалі існування цієї лопати».
Свідок інциденту Дмитро, що також є членом того ж кооперативу, розповів, що в той день вони з хлопцями там пообідали і погостилися спиртним.
«Коли ми вийшли, зустріли Івана з сином. Він першим почав розмову і запитав Василя, чому він не дотримує слова та не віддає бетонозмішувач. Вони почали з’ясовувати між собою стосунки, нецензурно висловлюватися, ситуація дедалі «загострювалася». Побачивши це, я став між ними, аби зупинити конфлікт. Однак обвинувачений Іван відштовхнув мене. А коли я озирнувся, то побачив, що Василь лежить на землі вкритійй грубим щебенем, з вух та носа тече кров, очі відкриті, однак він ніяк не реагує на те, що відбувається. Ми з Іваном почали обливати його холодною водою. Коли я підняв голову Василя, побачив кров’янисте садно», – зазначив він.
Голова кооперативу, у свою чергу, запевнив, що Василь під дією алкоголю часто замахувався лопатою на інших, однак самої сутички, що трапилася між чоловіками того дня, за його словами, він не бачив.
Суд визнав Івана винним у вбивстві через необережність і засудив до трьох років умовного покарання.
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net