Закарпатці, ви знаєте, що голубці їли ще до народження Христа
Невідома історія походження, оригінальні рецепти та незвичні інгредієнти улюбленої страви українців
Без голубців не обходиться жодна закарпатська гостина. У нас цю страву подають на хрестини, дні народження, навіть на похорон.
За що ж так полюбили закарпатці голубці? Страва, до слова, не є суто нашою родзинкою. Її готують і в країнах Сходу, і в Європі, однак усюди голубці різні. Немає двох господинь, які б приготували одинакові голубці.
Газета «Неділя Закарпатські новини» вирішила дослідити історію однієї з найпоширеніших в Україні страв – голубців.
Подали голубці – збирайтеся додому
Оскільки на Закарпатті багато кулінарних фестивалів, голубцями пригощають охочих не лише вдома, але й на подібних заходах. При цьому розмаїття страви справді часто вражає.
Роблять голубці як маленькі, величиною, як палець, так і гігантські – на цілу долоню. Це вже кому як більше подобається.
Але далеко не всім відомо, чому голубці стали голубцями, принаймні у нас, адже угорською, приміром, назва страви перекладається, як фарширована капуста.
А от у вірменській та турецькій, молдавській кухні страва відома під назвою «долма». Там у виноградний лист закручують баранячий фарш із рисом. Турки готували цю їжу ще у ХІІ столітті.
Згодом, у ХV столітті, страву перейняли білоруси та литовці. Вони замінили виноградне листя на капусту, а баранячий фарш на більш доступний – яловичий, свинячий. Але як і раніше голубці називали «долмою».
Сучасну назву страва отримала завдяки французам, у ХVІІ – на початку ХVІІІ століття. Вони почали готувати голубці на решітці на відкритому повітрі й назвали їх «хибними голубами».
І все ж… чомусь вважається, що придумали голубці греки, бо фраза «Принесіть мені капустяне листя зі свининою!» зустрічається ще в писаннях Арістофана у 425 до н.е.
Закарпатці ж спочатку готували голубці виключно на весілля і вони символізували пару голубів, а точніше – наречених, яким бажали любитися, як голуби. Згодом без голубців вже не обходилося жодне домашнє свято.
Тим більше, що закарпатці – люди надзвичайно гостинні і на застіллях часто стільки наїдків, що очі аж розбігаються. І тим не менше… досі голубці – страва особлива. Вона – не просто пригощання, а символ… знак того, що після них пора збиратися додому.
«Голубці подали, усі із-за столу встали»,- кажуть місцеві.
Навіть перед заміжжям колись майбутня свекруха перевіряла, якою господинею буде дівчина, попросивши її накрутити голубців. Якщо виходили рівні, акуратні, маленькі і смачні, жінка раділа – син не бідуватиме, буде ситим і доглянутим. Це було навіть своєрідним ритуалом, гаданням на голубцях.
Далі буде
