П’яний закарпатський пенсіонер так побив гостя, що проломив йому череп, а сліди вбивства намагався приховати

Образився, бо чоловік дорікнув йому, що не може мати дітей і запропонував допомогу

П’яний пенсіонер із села Люта Великоберезнянського району забив до смерті дерев’яною палицею свого 54-річного односельця. Так про подію повідомила поліція, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Слідчо-оперативна група, що прибула на місце події, виявила в будинку 64-річного жителя села закривавлене тіло. У вбитого була закривавлена голова. Також поліцейські знайшли на кухні палицю, яка й була знаряддям вбивства.

Як з’ясувалося, конфлікт між чоловіками виник на ґрунті зловживання алкоголем. На подвір’ї між ними виникла бійка, тож господар схопив палицю й почав бити нею суперника. Вгамувався лише тоді, коли проламав жертві череп. Далі затягнув гостя на кухню. Там ще кілька разів вдарив його. Від отриманих трав нещасний помер.

На суді Василь (із етичних міркувань імена замінено) свою провину визнав і запевнив, що з Миколою раніше був у хороших стосунках, бо той доглядав за його домогосподарством.

«Того дня я приїхав додому та пішов вигулювати собаку. Проходячи біля будинку Миколи, побачив його на подвір’ї. Знайомий просив випити. Я дав йому 30 гривень, на які він купив собі горілки.  Згодом до нас приєднався Степан.  Пізніше він також ходив купувати спиртне. Вони обидва були напідпитку і незабаром пішли додому, а я увімкнув собі телевізор. Приблизно через годину почув гавкіт собаки і вийшов на подвір’я. Там стояв Микола. Він знову попросив грошей. Я відмовив та сказав йому іти додому. Однак у відповідь чоловік почав штовхати мене та попрямував у хату, казав, що більше не буде приглядати за будинком, коли мене немає, ображав та насміхався з мене, що не маю дітей, мовляв, неспроможний їх зачати, пропонував звернутися до нього по допомогу. Такі слова мене дуже образили, тому я штовхнув того з порогу, від чого Микола упав та вдарився об сходи. Тоді я взяв палицю, щоб прогнати собаку до будки, і в цей час відчув сильну слабкість, прилив крові до мозку. Вже після того, зайшовши до будинку, побачив скривавленого сусіда на землі. Він був ще живий. Я підняв його, бо Микола хотів щось сказати. Тим часом зателефонувала його донька. Я повідомив Оксані, що її батько у моєму будинку і у нього тече з голови кров, просив її, а згодом ще когось на вулиці, викликати «швидку». Хотів самотужки надати Миколі першу медичну допомогу, навіть знайшов марлю та зеленку, підняв його, однак він вже нічого не говорив», – запевнив чоловік.

Чітко пояснити, як усе трапилось, Василь не міг. Казав, що Микола був хорошою людиною і вбивати його він не хотів. Просив вибачення у рідних,  запевняв, що дуже жалкує про все і не знає, як жити з таким тягарем на душі.

Дочка Миколи не висунула до Василя ні моральних, ні матеріальних претензій. Розповіла, що батько після смерті матері справді іноді зловживав спиртним.

«Мені о 20.40 зателефонувала двоюрідна сестра. Вона повідомила, що батька б’ють.  Тоді я подзвонила йому на мобільний. Відповів Василь.  Він сказав, що Степан побив батька, який йшов за дровами. Під час розмови я також чула татове зітхання та голос Василя, який повторював: «Коля, вставай!» Коли ж розмовляла з Василем вдруге, він сказав, що батько помер. Загалом стосунки між ними були нормальними. Тато навіть випасав худобу на його земельній ділянці», – наголосила Оксана.

Степан, який теж пив із чоловіками, підтвердив, що вони розпивали горілку в будинку Василя. Коли горілка закінчилася, він дав йому ще грошей, аби пішов купити ще. За словами чоловіка, додому він пішов о 16 годині, а ввечері дружина йому повідомила, що Василь убив Миколу.  Степан не повірив і пішов сам подивитись, у чому справа. Побачив Василя та його собаку посеред вулиці. Пес нікого не пускав на подвір’я. А на снігу виднілися червоні плями крові.

Марія, дружина Степана, зізналася, що йшла чоловікові за цигарками до магазину і бачила, як Василь бив Миколу по голові палицею та кричав: «Йди додому!». Вона сказала односельчанам, щоб повідомили рідних.

Бачили інцидент і Василеві сусіди.

«Закриваючи ворота, я помітила, як Василь на своєму повір’ї стояв над Миколою і кричав йому: «Вставай! Вставай!» Однак Микола й далі лежав. Тоді  Василь двічі вдарив його палицею по ногах. Про те, що він бив Миколу, мені сказала й Марія, переконуючи, що коли йшла в магазин, теж все бачила.  На вулиці я стояла близько 20 хвилин. Весь цей час Микола лежав на землі, а Василя поруч не було», – зізналася сусідка Юлія.

Інша сусідка також стала свідком бійки.

«Мене покликала на вулицю Юлія, – заявила Анна. – Вона казала, що у дворі Василя б’ються. Коли ми підійшли, побачили, як Василь кидав сніг на голову Миколи, який лежав на землі. На снігу було видно плями крові, а Василь повторював: «Коля, вставай, іди додому!».

Кров не лише на снігу, але й у хаті – на стіні та на підлозі, де з розбитою головою лежав Микола, а також шкіру з волоссям на сходах помітив і родич покійного.

«Увечері того дня нам з дружиною зателефонувала дочка Миколи. Вона сказала, що батько лежить на дорозі біля будинку Василя. Я зателефонував Миколі. Але відповів Василь. Він сказав, аби я прийшов забрати Миколу. Коли я прийшов, він з кимось говорив по телефону й стверджував, що вбив чи добив односельця», –  наголосив Андрій.

Свідчення дала і дружина Василя. Вона захищала чоловіка, з яким у шлюбі прожила 34 роки і розповідала, яким він є хорошим чоловіком, яким був ідеальним сином для стареньких хворих батьків та як допомагає мешканцям Великоберезнянщини, позичаючи їм гроші та підвозячи до Ужгорода. Також додала, що дітей вони дійсно не мали, а з Миколою Василь раніше був у хороших сусідських стосунках, алкоголь, зо словами Олени, її чоловік майже не вживав, хіба що на великі релігійні свята, але й після цього агресивним не ставав.

Суд визнав Василя винним у вбивстві Миколи і засудив на 3 роки і 1 місяць позбавлення волі.

Марія УЖАНСЬКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net