Як на Закарпатті розвивається тваринний туризм
Закарпаття – край туристичний. Останнім часом у області збільшився потік гостей, почали розвиватися нові напрямки туризму, втілюються в життя цікаві програми. Але чи цього достатньо?
Чи можемо ми розраховувати на туристичний бум? Які труднощі у сфері рекреації? Як держава дбає про розвиток галузі? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з директором департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Денисом МАНОМ.
У нас багата історія, маємо кілька замків, кілька останків фортець, Красне поле… загалом чимало місць, які варто відвідати. Історичний туризм чи розвивається?
Колись ця частина належала дитячому туризму. Здебільшого. Хотілося б повернути моду на поїздки дітей по історичних місцях Закарпаття. Ми повинні полюбити своє Закарпаття, а тоді запрошувати інших любити нас. Ну і звісно знати його історію та пам’ятати про традиції, побут, зберігати ремесла і передавати їх з покоління в покоління. Проте Закарпаття має цікавий туристичний продукт у цьому плані, який яскраво вирізняється на фоні загального словосполучення історичного туризму. Лінія Арпада – це оборонна споруда періоду Другої світової війни, яка місцями дуже добре збереглася, а цей туристичний маршрут сміливо можна називати одним з найпопулярніших в краї.
Як зараз у нас розвивається весільний туризм?
Це емоційний вид туризму, який важко оцінювати, рахувати, про нього треба просто знати. Ми про нього знаємо. І радіємо, що до нас приїжджають для таких важливих подій.
Тваринний туризм. Маю на увазі верхова їзда, відвідування буйволячих, страусиних, оленячих та інших ферм… яку мають перспективу?
Це теж розвивається, і доволі успішно. Тури продаються із комбінуванням із спокійнішими видами діяльності, оскільки такі поїздки і спілкування з оленями чи страусами – це завжди емоційні моменти, а турист має відчувати приємну втому, а не те, що він спав без задніх ніг і це все, що він пам’ятає про Закарпаття. Хустщина і Виноградівщина – абсолютні лідери, хоча в інших районах теж починають з’являтися конкуренти. Я до прикладу про равликів на Перечинщині.
