Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 21 квітня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Сьогодні одна закарпатці святкують Великдень, інші – Вербні неділю.

А ще зараз у всій Україні проходять вибори Президента.

Василь КОРОЛЬ розповів про дивні та страшні лікувальні традиції наших предків 

Кажуть, що на Закарпатті немає села, де б не було босоркані. Є вони і в містах, тільки там їх звуть екстрасенсами. Не всі вони роблять зло і наводять страшні чари та забирають здоров’я в інших. Сьогодні ми поговоримо про народних цілителів – тих, що лікують людей.

Отже, у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» етнограф, дослідник демонології  і народної магії Закарпаття Василь КОРОЛЬ розповів про дивовижні карпатські трави, народну медицину, замовляння на здоров’я та багато іншого.

Зажурилася баба Анця: весна на календарі – треба і город орати, і розсаду купити, і на Великдень подарунків прикупити, і до хати щось придбати… а грошей не вистачає, та й продати не дуже є що, пише газета «Неділя Закарпатські новини»

«Кулько би не було тих гроши, усе їх мало. А типир, ги би ся чорт женив, на всьо їх треба.  І газ подорожав, і корова тільна, молоко не годнам продати, і Піштови за ото, што пооре, треба заплатити, і крумптиль би добре докупити, бо мої за зиму пожерли майже всі, і насіння якоєсь, і мелаю, і пасулі ми треба, бо я її дуже люблю… а ще й до хижі на Паску штось треба би купити, оби як гості прийдут роти поудкривали, оби ми цімборашки завиділи, і платя ми треба, оби до церкви малам у чому пуйти, і хустя тоже… і ліфон, і будюгови вже би си час якісь пудобрати, бо мої вже уд тулького райбання усі в дірках, уже вусім году і три місяці нові не куповалам. А кой над кошарков зогнуся свічку запалити, платя ся може заголити і што товди буде… можут люди увидіти мою голу гузирю…. Бо кулько не зашивалам старі будюгови, усе ся пурвут. Поправиламся мало і ледве їх на ся натігаю, тріщат по швам і деруться, черево мішат, солонини на ньому май много, ги на пацяти. Но та што чинити», – поринула вона у важкі роздуми і вирішила, що треба ще чимось зайнятися і підзаробити.

Взяла вона зі столу закарпатську газету «Робота та навчання», яку невістка кілька днів тому купила, бо вирішила роботу змінити, і почала читати.

Зараз Ужгород цвіте і пахне. Розквітли і магнолії, і сакури, і райські яблучка, і багато інших дерев.

Квітують на клубмах також тюльпани.

У цьому році їх висаджено більше 20 тисяч.

Красуються вони і в Невицькому, де дуже гарно облаштували територію.

Але мова піде про Ужгород.

Столиця Закарпаття торік стала лебединою столицею України, а звання сакурової заслужено вже носить давно.

Тож варто зробити місто ще й тюльпановою столицею, висадивши не кілька тисяч, а кілька мільйонів тюльпанів.

Ці квіти чудово вписуються і в ландшафт, і личать до архітектури Ужгорода.

Наразі вони чудово оздобллють і площі Поштову, і Петефі, і Богдана Хмельницького, і багато вулиць.

Із потеплінням любителі відпочинку на природі активувалися.

І це добре, адже свіже повітря корисне для організму.

Однак закарпатці все частіше почали виходити на пікніки і залишати по собі сміттєві кучугури.

Прибирати по собі не всі люблять.

У річках також все більше пластику, узбережжя засмічені, як і лісові галявини та узбіччя доріг.

У Боздоському парку, наприклад, хоч і є корзини для відходів, та хтось чомусь викинув залишки після пікніка біля них.

Сумно, що цінувати той найбільший скарб, що маємо, багато хто з наших земляків не вміє… або просто не хоче.

Сімейна сварка у Виноградівському районі закінчилась тим, що син мало не відправив на той світ рідного батька.

Як з’ясували поліцейські, під час спільного розпивання алкогольних напоїв між 33-річним чоловіком та його 58-річним батьком виник конфлікт. У ході бійки молодиик спричинив батькові серйозні тілесні ушкодження, пише газета «Неділя Закарпатські новини»

«Потерпілого з проникаючим пораненням доставили до реанімаційного відділення Виноградівської районної лікарні», – повідомили поліцейські.

Подія трапилась 11 листопада 2018 року. Було близько 11 години. На той час Максим (імена в матеріалі замінено) та його батько Василь перебували на подвір’ї. Оскільки обидва були нетверезими і емоції брали гору над розумом, між ними виникла словесна перепалка. Максим зненацька схопив руків’я від лопати і почав гамселити Василя. Бив по голові, тулубу, рукам і ногам. Але на цьому розлючений син не зупинився. Він пішов до хати і взяв із кухні ножиці, з якими повернувся на подвір’я. Там гострими кінцями встромив їх у живіт батька.

Наближається світле свято Воскресіння, а з ним – і передсвяткові клопоти. Потрібно не лишень навести лад в оселі, але й підготувати головні символи Великодня – паску, м’ясо, сир тощо. Звичайно ж, все необхідне для кошика можна купити, та є й такі господині, котрі віддають перевагу домашнім смаколикам.  Сьогодні газета «Домашня кулінарія» поцікавилася у закарпатських ґаздинь, які у них секрети приготування страв на великодній стіл.

Коли в хаті пахне паскою  

Головний символ великодня – паска. Оскільки її пекли лише раз на рік, то кожна ґаздиня намагалася зробити її найсмачнішою.

«Пекти паску – непроста наука, навіть досвідченій господині не завжди вдається цей виріб, – говорить 46-річна Христина Горват із Виноградова. – Я виросла у Буштині на Тячівщині, мама завжди пекла паски у печі. Тісто підкисало в дерев’яному кориті, накритому білим або вишитим рушником. Зверху мама обов’язково ставила вербову гілочку, освячену на Квітну неділю – аби нечиста сила не підступала до святого хліба. Випікала по 4-5 різних за розміром пасок. То були не паски, а справжнє сонце у «братванці» (ємність для випічки – прим. ред.). А який запах стояв по всій хаті! Хоч усі сусідські жінки використовували майже однакові продукти, але в різних пропорціях, та мені здавалося, що наша паска – найсмачніша.

Усі виборчі дільниці Закарпатської області розпочали свою роботу вчасно, а правоохоронні органи слідкують за безпекою під час голосування місцевих жителів.

Про це повідомив відділ комунікації поліції Закарпатської області, передає кореспондент УНН.

За даними відомства, всі виборчі дільниці у Закарпатській області розпочали свою роботу вчасно та без затримок. Правоохоронні органи області забезпечують правопорядок на дільницях для голосування для недопущення будь-яких правопорушень.

При цьому в поліції області нагадали, що напередодні другого туру президентських виборів правоохоронці перейшли на посилений режим несення служби, тож готові до забезпечення правопорядку під час виборів.

Поліція також наголосила на необхідності дотримання вимог законодавства під час виборчого процесу, оскільки за порушення виборчого законодавства передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

При цьому у відомстві підкреслили, що правоохоронці залишаються поза політикою і не втручатимуться у сам процес виборів.

Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжує  вражати та знайомити закарпатців із незвичними фруктами. Зараз на ринках та в магазинах їх дуже багато. Утім є один такий, що особливо привертає увагу.  Схожий він на великого колючого їжачка. Ось саме це «чудо природи» носить незвичайну назву – дуріан.

Привозять його із Тайланду, а коштує один такий екзот 4 тисячі гривень.

На сьогоднішні відомо про 34 види дуріана, щоправда, не всі вони придатні для вживання. Їстівними вважаються лише 9. У більшості випадків вони наділені настільки неприємним запахом, що плоди не можна проносити в літак, громадський транспорт, готелі та в громадські місця.

Дуріан має або круглу, або довгасту форму, досягає в діаметрі до 20 сантиметрів. Поверхня плоду покрита великими щільними шипами. Насправді вони не для краси, а для захисту від тварин. Фрукт  досить великий, може важити до 8-9 кілограмів. Забарвлення в нього світло-зелене або жовте.

Усередині екзота знаходиться їстівна м’якоть, яка може бути будь-якою на колір (починаючи від білого і закінчуючи ніжно-рожевими тонами). Розрізавши плід, в ньому можна побачити 5 відділів, приблизно однакових за розмірами. В одному з них дозріває насіння, а решта заповнені їстівною м’якоттю.

В Ужгороді тривають роботи з озеленення міста. До тюльпанів, які зараз саме розквітли, поступово висаджують нові рослини.

Окремі з них із них квітуватумить до кінця осені.

Більшість клумб наразі вже впорядковані.

Крім того, на деяких розквітли квіти, висаджені раніше.

Біля залізничного вокзалу зараз зацвіли чорнобривці. Ці рослини вважаються символом України і їх іще називають квітами сонця.

Квіти ростуть скрізь: в Америці й Мексиці вони досі зустрічаються в дикорослому вигляді, в Китаї — це «квітка десяти тисяч років», там їх вважають символом довголіття, у Великобританії їх називають «золотом Мері», в Німеччині вони отримали назву «студентські квіти», а в Росії за бархатистість пелюсток їх називають «бархатками».

У добу Інтернету закарпатці активно знайомляться через газету. Завдяки рубриці «Клуб знайомств», що в газеті «Закарпатські оголошення», вже тисячі людей знайшли свою долю і зараз щасливі зі своєю другою половинкою.

Тож хто зараз найбільш активно шукає партнера? Як розповіли у газеті «Закарпатські оголошення», найчастіше шукають жінок чоловіки. Від них приходить у 3-4 рази більше оголошень.

А що закарпатці хочуть бачити у своїй обраниці?

Передусім для чоловіків має серйозне значення, аби супутниця не була сварливою, аби була ніжною, спокійною, психічно врівноваженою, але найголовніше – аби була вірною і не зраджувала. Цей пункт присутній у дуже багатьох оголошеннях. Багато хто хоче мати спільних дітей, дехто – конкретно сина. Також для закарпатців важливо, аби жінка не мала надмірної ваги, схильних до повноти просить не турбувати практично кожен третій чоловік. Для багатьох важливе і почуття гумору. Також багато хто шукає або низьких жінок, або середнього зросту, багатьом подобаються тендітні. Крім того, окремим закарпатцям потрібна саме працьовита жінка, комусь – без релігійного фанатизму, а комусь навпаки – саме віруюча (конкретно – православна), більшості – симпатична, з гарною фігурою, акуратна, охайна, а також щира, без комплексів. Цікаво, що кулінарні здібності майже нікого не цікавлять. Також дехто вказує, що його обраниця може мати дитину, багато хто ставить вимогу, аби вона була згідною на переїзд. А ще дехто готовий одружитися на жінці з фізичними вадами, головне для багатьох також інтелектуальне спілкування.

Переважно у всіх оголошеннях закарпатці вказують серйозність власних намірів і в багатьох просять перед зустріччю вислати фото. Отже, шукайте і знаходьте свою другу половинку – «Клуб знайомств» газети «Закарпатські оголошення» завжди радий вам у цьому допомогти.

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено