Як закарпатські ґаздині печуть паски

Наближається світле свято Воскресіння, а з ним – і передсвяткові клопоти. Потрібно не лишень навести лад в оселі, але й підготувати головні символи Великодня – паску, м’ясо, сир тощо. Звичайно ж, все необхідне для кошика можна купити, та є й такі господині, котрі віддають перевагу домашнім смаколикам.

Сьогодні газета «Домашня кулінарія» поцікавилася у закарпатських ґаздинь, які у них секрети приготування страв на великодній стіл, пише газета «Домашня кулінарія».

Коли в хаті пахне паскою  

Головний символ великодня – паска. Оскільки її пекли лише раз на рік, то кожна ґаздиня намагалася зробити її найсмачнішою.

«Пекти паску – непроста наука, навіть досвідченій господині не завжди вдається цей виріб, – говорить 46-річна Христина Горват із Виноградова. – Я виросла у Буштині на Тячівщині, мама завжди пекла паски у печі. Тісто підкисало в дерев’яному кориті, накритому білим або вишитим рушником. Зверху мама обов’язково ставила вербову гілочку, освячену на Квітну неділю – аби нечиста сила не підступала до святого хліба. Випікала по 4-5 різних за розміром пасок. То були не паски, а справжнє сонце у «братванці» (ємність для випічки – прим. ред.). А який запах стояв по всій хаті! Хоч усі сусідські жінки використовували майже однакові продукти, але в різних пропорціях, та мені здавалося, що наша паска – найсмачніша. Можливо, справа тут була не стільки в інгредієнтах, як у маминих руках, її світлих думках під час роботи та щирій молитві, без якої вона ніколи не приступала до замісу хліба. Я ще молодою переїхала до Виноградова, печі в нас немає, тож вже роки випікаю паску в духовці, але за рецептом мами. Випікаю усього дві паски, вагою десь у півтора кілограми кожна. Для одного такого виробу беру приблизно 900 г борошна, 140 г цукру, 100-110 г маргарину, 3-4 яйця, 40 г свіжих дріжджів, 300 мл молока, 80 г води і 1 ч. ложку солі».

Господиня наголошує, що насамперед потрібно придбати якісні продукти, дотримуватися послідовності і, звісно ж, братися до роботи з гарним настроєм. Щоб отримати легке повітряне тісто, борошно обов’язково потрібно просіяти. Тісто має підходити мінімум тричі: перший раз підходить опара, другий раз – замішене тісто, третій раз – тісто, укладене у форми.

«Для опари молоко і воду трохи підігріваю, додаю подрібнені дріжджі, цукор, сіль та десь біля 100 г борошна. Коли розчина замішана, посипаю її зверху борошном і ставлю на 40-50 хвилин у тепле місце. Готову опару перехрещую, так само роблю і перед тим, як готові для випікання паски закладаю в духовку – аби Господь поблагословив та паска вдалася, – ділиться секретами смачної випічки пані Христина. – Опара готова, якщо вона збільшиться в об’ємі майже втричі, а поверхня покриється пухирцями. До готової опари додаю решту продуктів за рецептом, добре вимішую, аж поки тісто легко відставатиме від рук. Процес замішування триває близько півгодини. Після цього знову ставлю тісто в тепле місце на 1,5-2 години для повторного бродіння, під час якого тісто слід кілька разів перемісити. Воно буде готовим, коли збільшиться в об’ємі в 1,5-2 рази і стане пухким та еластичним. Поки тісто підходить, готую оздобу для виробу із борошна, води і солі. З маси скручую валики різної товщини для хрестів, завиток, роблю квітки і листочки. Коли тісто готове, викладаю його у змащені маргарином форми на третину висоти. Коли підійде і заповнить весь об’єм, прикрашаю і змащую збитим яйцем. Випікаю у заздалегідь розігрітій духовці 40-50 хвилин при +160…+1700С. Дверцята духовки не можна відчиняти під час випікання паски: тісто може впасти і більше не піднятися».

Щоб верх паски не підгорів, господиня радить: після того як він зарум’яниться, накрити форми кружком пергаментного паперу, змоченого водою. Готовність паски можна перевірити, встромивши в неї дерев’яну зубочистку: якщо вона залишиться сухою – то паска готова, а якщо ні – сира.

 zakarpatpost.net