Зеленський і Ко: розпущена Рада та провалені зміни. Як обиратимуть депутатів?
На інавгурації президент просив у Верховної Ради зміни виборчої системи та відкриті виборчі списки.
При цьому сам запропонував депутатам прийняти законопроект про скасування мажоритарки та закриті виборчі списки. Що з цього всього вийшло у підсумку – розбирались журналісти 24 каналу.
Зрештою, депутати так і не внесли законопроект, запропонований президентом Володимиром Зеленським, про скасування мажоритарної системи та зменшення бар’єру для проходження партій у парламент до 3%, до порядко денного. Відповідно, розглянути його також не вдалось.
Це означає, що глава держави та його команда матимуть час на те, аби допрацювати їхню ідею зі змінами виборчого законодавства. Але цілком імовірно, що далі депутати уже не зможуть його розглянути. Чому? Розбирались журналісти 24 каналу.
Чому президент хотів змінити виборчу систему?
Тому що він нам це обіцяв під час виборчої кампанії. Зеленський обіцяв змінити виборчу систему і запровадити відкриті партійні списки. Однак для цього чинний склад парламенту у короткі терміни мав би ухвалити відповідний закон. Для чого, власне, і було скликане позачергове засідання Верховної Ради, де мали розглянути зміну виборчого законодавства. Правда, що і як змінять – до останнього людям не показували.
За змішаною системою: 50% Верховної Ради обирались з мажоритарних округів і ще 50% – за пропорційною системою із закритими партійними списками.
Пропорційна система із закритими списками (225 депутатів) – це коли ви голосуєте за партію. Якщо партія набирає понад 5% голосів виборців, вона потрапляє до парламенту. Чим більше голосів набрала партія – тим більше у неї місць у парламенті. Але хто саме займатиме ці місця – ми не знаємо. Список кандидатів, які висуваються до Верховної Ради, закритий. Партійні лідери складають його за власним бажанням.
Мажоритарні округи (225 депутатів) – це коли ви на своєму окрузі голосуєте за одного кандидата. Депутатом Верховної Ради стає той, хто набрав найбільше голосів у своєму окрузі. Власне, саме оцю мажоритарку і хотіли скасувати.
Що пропонував змінити Зеленський у виборчому законодавстві
Що поганого у мажоритарці?
За такої системи дуже зручно підкуповувати виборців. Дитячі майданчики, роздана гречка та наспіх заасфальтовані дороги, які допомагають депутатам прорватись до Верховної Ради, – все це найбільш відомі нам форми підкупу електорату. Мажоритарка сприяє політичній корупції та використання адміністративного ресурсу на користь регіональних еліт. З іншого боку, мажоритарка локалізує політичну корупцію в округах.
Пропорційна система із закритими списками, до слова, теж не дуже хороша історія. При закритих списках порядок кандидатів у списку формує сама партія, думка виборців тут нікого не цікавить. Таким чином, залежно від рейтингу партії, можна легко спрогнозувати, які місця у списку партії є прохідними до парламенту, а які непрохідними. Відповідно, прохідне місце у списку партії можна вигідно продати “тим, кому треба”, аби “ті, хто треба” точно стали народними депутатами. Таким чином політична корупція та партійна торгівля місцями у списках виходять на абсолютно новий рівень.
Що хотів змінити Президент?
До того, як його обрали – все і кардинально, запровадивши відкриті партійні списки. Після того, як його обрали і він розпустив парламент – знизити прохідний бар’єр до Верховної Ради з 5% до 3% та скасувати мажоритарну систему виборів. Також говорили про уточнення норм про імперативний мандат, що запропонували представники фракцій.
Що таке імперативний мандат?Це перелік умов, при порушенні яких народного депутата можуть відкликати і він перестане бути депутатом. У наших широтах імперативний мандат – явище яке дуже сприяє поширенню партійних диктатур. Тому що приводом для відкликання мандату у депутата може стати небажання голосувати так, як каже партія.
Але від цієї ідеї все ж таки відмовились. Як нагадала координаторка Громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська, Конституція каже, що в Україні діє принцип вільного депутатського мандата, згідно з яким народний депутат України бере на себе зобов’язання виконувати свої обов’язки в інтересах усіх українців та представляти увесь український народ. Відтак, голосування депутата проти лінії партії/фракції не суперечать Конституції.
Для чого потрібні ці зміни?
Планувалось, що для того, аби мінімізувати політичну корупцію. Щоб нарешті реалізувати реформування виборчої системи, яку українцям обіцяють вже багато років. Ну і суто із практичною метою – щоб отримати максимально лояльний до новообраного президента парламент.
Які партії прошли б у парламент, якби вибори відбулись в кінці травня
Результати опитування Соціологічної групи “Рейтинг”: При такій популярності ще неіснуючої партії “Слуга народу” президент отримав би більшість у парламенті. При цьому, за підрахунаками журналіста Романа Шрайка, майбутня рада виглядала би прблизно отак:
Чи достатньо цих змін для того, аби обрати нових якісних депутатів?
Ні. Змінювати треба багато що. При цьому чимало експертів виступають за впровадження пропорційної системи із відкритими списками.
За цієї системи ми голосуємо не за партію, а за кандидата від партії. Загальний результат партії буде залежати від кількості голосів, які в сукупності набрали кандидати. При цьому депутатами стають не перші імена у списках партій, а ті, хто отримав більше голосів від виборців. Який кандидат набрав більше голосів – той піднімається у рейтингу партії вище. Так виборець отримує можливість змінити порядок кандидатів в списку, запропонованиму політичною партією.
При відкритих списках прогнозувати, хто з кандидатів пройде до парламенту, дуже складно. Кандидат може набрати найбільше голосів в окрузі (якщо вони будуть передбачені), але цей результат буде далеко не кращим серед усіх його однопартійців-висуванців, тому він може не отримати мандат. Це убезпечує нас від торгівлі місцями у парламенті, яке ми спостерігаємо у нашому парламенті, вважають експерти.
Так як ми обиратимемо парламент тепер?
Судячи з усього – так само, як і раніше. Теоретично, команда президента ще може доопрацювати свій законопроект, аби він був красивим і таким, як нам обіцяли під час передвиборчої кампанії. Але депутати теперішнього скликання вже не зможуть його прийняти.
Якщо указ президента (який, до слова, від вчорашнього вечора встиг змінити свою назву) про розпуск Верховної Ради, завтра буде опублікований урядовими виданнями, то депутати під час наступного засідання вже не зможуть змінювати виборчу систему. Тому що після початку виборчої кампанії це буде порушенням.
Якщо публікацію указу глави держави відтермінують, аби прийняти зміни, то законодавство вже не дозволятиме розпускати парламент і задумка із достроковими виборами буде провалена.
Чому Раду не можна розпустити, якщо публікацію Указу відкладуть: інфографіка
